Семантичні та комунікативно-прагматичні особливості самооцінних висловлень вихваляння (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОднак досі залишаються не вивченими самооцінні висловлення вихваляння, які в пропонованій роботі інтерпретуються як вербалізація позитивного Я-образу. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні семантичних і комунікативно-прагматичних аспектів самооцінних висловлень вихваляння в англомовному художньому дискурсі. Для досягнення поставленої мети та розвязання сформульованих завдань у дослідженні використано низку методів лінгвістичного аналізу: описовий, що слугував для виявлення формальних, семантичних та функціональних характеристик досліджуваних одиниць; аналіз словникових дефініцій, який забезпечив виокремлення лексичних засобів позначення вихваляння у сучасній англійській мові; компонентний аналіз використано для визначення та опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць; метод польового аналізу - для структурування лексико-семантичного макрополя вихваляння; структурно-семантичний аналіз - установлення базових синтаксичних моделей та семантичних типів реалізації значення вихваляння; контекстуальний аналіз - для дослідження мовних і позамовних чинників, які впливають на засоби позначення й вираження вихваляння; прагмасемантичний аналіз мовленнєвих актів дав змогу визначити місце самооцінних висловлень вихваляння серед іллокутивних актів; метод дискурсивного аналізу застосовано для дослідження стратегій і тактик реалізації вихваляння в глоричному дискурсі; елементи кількісного аналізу уможливили опис кількісних характеристик уживання висловлень вихваляння в англомовному художньому дискурсі. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на матеріалі англомовного художнього дискурсу систематизовано чинники, які впливають на актуалізацію вихваляння, представлено вербальні одиниці реалізації глоричного значення в термінах лексико-семантичного макрополя вихваляння, установлено репертуар невербальних засобів комунікації на позначення вихваляння, а також визначено прагматичний потенціал та дискурсивні характеристики висловлень вихваляння. Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття “висловлення вихваляння”; конкретизації вербальних одиниць вихваляння в термінах лексико-семантичного поля; дослідженні семантичних, комунікативно-прагматичних і типологічних особливостей самооцінних висловлень вихваляння; виявленні невербальних засобів, які використовуються для позначення вихваляння в англомовному художньому дискурсі.У першому розділі - “Самооцінні висловлення вихваляння в семантичному аспекті” - окреслено теоретичні засади дослідження самооцінного висловлення вихваляння; описано категорії оцінки та самооцінки з філософського та психологічного поглядів; проаналізовано образ власного Я як понятійну основу самооцінного висловлення; подано лінгвістичні підходи до вивчення оцінки й самооцінки; наведено семантичну класифікацію глоричних висловлень. Досліджувані висловлення є глоричними, оскільки реалізують “глоричні емоції” (почуття гордості, переваги, бажання взяти реванш), які повязані з потребою в самоствердженні, славі, у прагненні завоювати визнання, пошану, що виникають під час реального або уявного “пожинання лаврів”. У глоричних висловленнях субєкт самооцінки представлено особовим займенником першої особи однини (I), що в кількісному відношенні становить 63,4 % від усіх проаналізованих нами прикладів висловлень вихваляння. Коли в основі самовихваляння лежить позитивна самооцінка, яка збігається з існуючим станом справ і має погодження з боку реципієнта, тоді глоричні висловлення є вербалізацією реального Я-образу й базуються на більш раціональному самосприйнятті автора висловлення: “I know that the work I have done, since I met Dorian Gray, is good work.” - “Basil, this is extraordinary!” (O. У третьому розділі дисертації - “Комунікативно-прагматичні параметри самооцінних висловлень вихваляння” - здійснено аналіз комунікативно-прагматичних характеристик самооцінних висловлень вихваляння; установлено місце досліджуваних одиниць у загальній таксономії мовленнєвих актів; розкрито прагматичний потенціал прямих й непрямих мовленнєвих актів вихваляння; виявлено їх полііллокутивний характер; проаналізовано дотримання комунікантами основних принципів лінгвальної ввічливості в ситуації вихваляння; досліджено дискурсивні особливості висловлень вихваляння та виокремлено основні стратегії, тактики мовця й респонсивні реакції слухача в глоричному дискурсі; визначено вплив соціально-статусних характеристик інтерактантів на комунікативно-функціональну організацію висловлень вихваляння.Самооцінні висловлення вихваляння за градуальним характером вираження глоричного значення поділяємо на ті, що реалізують ідеальний, потенційний та реальний Я-образ мовця.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ