Семантичні девіації в нормативно-правових текстах - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано в Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії наук України Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бацевич Флорій Сергійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри загального мовознавства кандидат філологічних наук, доцент Доценко Олена Леонідівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, доцент кафедри української мови та методики навчання Захист відбудеться «28» жовтня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м.Однією із таких наук є юридична лінгвістика - дисципліна, яка виникла на межі мовознавства та юриспруденції і вивчає питання мовного оформлення юридичних текстів, проблеми уніфікації їх термінологічної системи, лінгвістичної експертизи та ін. У східнословянській лінгвістиці проблеми мовного упорядкування юридичних текстів, зокрема нормативно-правових актів, перебували в центрі уваги таких дослідників, як Н. В. Особливої ваги набуває визначення таких способів побудови текстів нормативно-правових актів, які б дозволяли найбільш точно й адекватно матеріалізувати інтенції законодавця. Актуальність вибору теми визначається необхідністю проведення багатоаспектного наукового дослідження семантичних девіацій у текстах нормативно-правових актів України. Наше дослідження семантичних девіацій у текстах нормативно-правових актів України здійснювалося на матеріалі чинних кодексів, збережених у корпусі «Законодавство України», який є частиною Українського національного лінгвістичного корпусу, створеного в Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії наук України.У першому розділі „Теоретичні засади вивчення мовних девіацій у сучасній лінгвістиці” здійснено аналіз сучасних наукових підходів до вивчення та класифікації аномальних мовних явищ у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці, зясовано диференційні ознаки юридичного тексту як компонента структури правничого дискурсу, визначено термінологічне поле дисертаційного дослідження, встановлено статус девіантних вживань у текстах нормативно-правових актів. Арутюнова стверджує, що власне аномалія і породжує норму; ненормативність у природньому світі мови допомагає визначити норму і правило, адже людина сприймає світ вибірково і передусім помічає аномальні явища. Наші спостереження над текстами нормативно-правових актів України виявили, що означені вимоги до текстового оформлення нормативно-правових актів дотримуються авторами не завжди послідовно, що повязуємо з відсутністю у вітчизняному законодавстві та лінгвістиці спеціальних наукових праць кодифікаційного характеру, які б допомагали регламентувати способи семантико-синтаксичної і логічної побудови тексту та відповідних тлумачень нормативно-правових актів. Другий розділ «Лінгвотекстові девіації у семантичній структурі нормативно-правових актів України» присвячено аналізу девіантних вживань, повязаних із порушенням норм різних рівнів мовної системи у текстах нормативно-правових актів України, зясуванню когнітивних механізмів їх породження та таксономічних ознак. Принципи встановлення класифікаційних ознак аномальних мовних вживань у текстах нормативно-правових актів обґрунтовуються у дисертації з врахуванням традиційного розуміння аномалій як відхилень від норми на певному мовному рівні у поєднанні з результатами комунікативно-когнітивного підходу, за допомогою якого визначаються причини та механізми виникнення того чи іншого девіатива.Аналіз сучасної лінгвістичної літератури та специфіка досліджуваного матеріалу показали, що теоретичними засадами вивчення девіацій у юридичних текстах є здобутки лінгвістичної теорії тексту, дискурсології, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, девіатології, лінгвістичної семантики, функціональної стилістики та ін. У рамках теорії тексту та дискурсології нами було зясовано специфічні риси правничого тексту, що є компонентом юридичного дискурсу, такі як ясність, точність, експресивна нейтральність, динамічний характер висловлювань. Останні здобутки когнітивної лінгвістики та психолінгвістики дали змогу розглядати девіації у контексті процесів мислеоформлення та текстопородження і дозволили змоделювати виникнення відхилень від мовних норм як збій у роботі цих психічних механізмів. Теоретичні напрацювання вчених-семантистів та стилістів були нами застосовані при аналізі та класифікації виявлених девіантних одиниць, а також при виробленні практичних рекомендацій щодо правильного мовного оформлення текстів нормативно-правових актів. Девіації у нормативно-правових актах розглядаються як порушення у роботі когнітивних механізмів текстопородження, які на мовному рівні проявляються у певних типах текстових структур.

2. Основний зміст дисертації