Дослідження смислових властивостей досвіду майбутнього педагога в аспекті визначення критеріїв та способу аналізу та оцінки суб’єктності. Інваріантість семантичної репрезентації у структурі свідомості педагога. Тест "Семантичний диференціал суб’єктності".
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукАктуальність проблеми розуміння соціальної дійсності у формуванні досвіду та мотиваційної спрямованості людини підкреслюється як у філософії, так і у психології (О.Ю.Артемєва, Е.Кассірер, Дж.Келлі, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, О.М.Лактіонов, В.Ф.Петренко, О.О.Потебня, П.Рікер, О.М.Славська, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов та ін.). С.Д.Максименко визнає необхідність глибшої орієнтації наукових досліджень на аналіз внутрішнього субєктивного світу людини. Аналіз сучасної культурно-освітньої ситуації показує, що актуальним сьогодні стає вивчення вчителя не тільки як носія професійних якостей та здібностей, але і як субєкта, відповідального за їхнє формування і застосування (О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.О.Якунін та ін.) У дослідженнях діяльності вчителя субєктність здобула статус методологічного принципу і одночасно є предметом вивчення. Мета дослідження: на основі емпіричного дослідження з використанням методів моделювання і семантичного аналізу визначити структуру семантичної репрезентації соціального досвіду майбутнім вчителем у контексті формування субєктності. Визначення властивостей семантичних універсалій досвіду майбутнього вчителя відкриває можливість для отримання критеріїв аналізу та оцінки типу і рівня його самостійної активності, а також вивчення та прогнозування особливостей прийняття ним професійних рішень. Для рішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів: аналіз та узагальнення наукової літератури за темою; моделювання психічних структур; семантичний аналіз (О.Г.Шмельов); стандартизовані методики: репертуарний тест рольових конструктів Дж.Келлі, адаптований до педагогічного середовища; оцінка субєктної поведінки педагога у змодельованих педагогічних ситуаціях - тест СФСП („Ситуації фрустрації у спілкуванні педагога”) В.М.Чернобровкіна; тест Є.Ф.Бажина „Рівень субєктивного контролю - РСК”; тести Г.Айзенка: „Темперамент” та „IQ”; соціометрія; контент-аналіз семантичних конструктів та смислових виборів.У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено обєкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано структуру організації дослідження та дані про апробацію матеріалу дослідження. Науковці підкреслюють принципове значення інваріантів ставлень, особистісних значень і смислів, що складають власний досвід субєкта, та їх засадничий вплив на стратегію і тактику життєдіяльності та професійної самореалізації субєкта (О.Ю.Артемєва, О.М.Лактіонов, Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов, ін.). Сприйняття та інтерпретація реальності здійснюється субєктом, виходячи з його власного перцептивно-афективного досвіду, вербалізованого в поняттєві категоріальні форми - семантичні моделі (Р.Солсо). У даній роботі увагу зосереджено на тій проробленій частині субєкта, яка піддається верифікації - на “емпіричному субєкті” (за М.Гайдеггером), що має прикладний сенс, не торкаючись “трансцендентного”. Здійснений нами аналіз підходів до розробки концепцій субєктності майбутнього педагога і професіонала показує наступне: 1) найбільш актуальним сьогодні є вивчення вчителя не стільки як носія професійних вмінь, скільки як субєкта, відповідального за їхнє формування і застосування; 2) разом зі спеціальними учительськими властивостями є важливими також його особистісні якості, зокрема - морально-вольові, що становлять ядро субєктності; 3) проблема субєктних властивостей педагога стала предметом спеціального вивчення, а це визначає необхідність моделювання структури субєктності педагога для аналізу, оцінки та системного вивчення; 4) основна роль вчителя - роль організатора дитячого колективу - передбачає необхідність формування вмінь керування, що відкриває можливість використання теоретичних досягнень, широко розкритих у менеджменті; 5) у визначенні субєкта автори подають лише окремі структури компонентів, виокремлених у системі особистості педагога; 6) більшість моделей не відзначає змін, що відбуваються в сучасному суспільстві; 7) подані моделі та концепції недостатньо відповідають діалектичним принципам структурно-функціонального аналізу систем; 8) істотний вплив на методологію розробки структури особистості та субєктності вчителя справили класичні моделі особистості: С.Л.Рубінштейна, К.К.Платонова, О.К.Ковальова та ін.; 9) сучасний етап вивчення особистості педагога-професіонала характеризується переходом від описових моделей до інтегральних структур (Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна та ін.); 10) у вивчені особистості професіонала намітилася тенденція до пошуку ядра його структури - субєктності (Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.А.Петровський); 11) в осмисленні особистості професіонала недостатній розвиток одержали психосемантичний, генетичний, автобіографічний, клініко-психологічний і віковий підходи.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
