Приватна власність і вільний ринок як економічна база демократичної правової держави. Еволюція багатоквартирного житла. Поняття семіотики та комунікативні можливості в архітектурі. Аналіз синтаксису житлового будинку та формальної структури фасаду.
Реферат на тему : Семіотика багатоквартирного житла Зміст 1. Еволюція багатоквартирного житла 2. Семіотика. Знак в архітектурі 3. Аналіз синтаксису фасаду житлового будинку Підсумок Список літератури 1. Перші багатоквартирні будинки (МКД), в звичному для нас розумінні, появилися за часів Римської імперії, коли сенат прийняв закон, що дозволяли вільним громадянам Риму володіти окремими житловими приміщеннями в міських багатосімейних будинках-інсулах. У Середні віки будинки з багатьма приміщеннями - окремо для кожної родини, якими сумісно володіли власники цих приміщень, - будувалися в огороджених стінами містах-фортецях, що служили притулком від нападів супротивників підчас міжусобних війн. Після Середньовіччя аж до початку ХХ ст. ідея спільної власності на МКД не виникала, хоча саме за рахунок швидкого та численного будівництва такі будинки розросталися в міста в епоху індустріалізації - дома, як правило, повністю належали багатим власникам і були прибутковими. Колишні власники розпродавали свої будівлі, квартиру за квартирою, орендарям та іншим бажаючим отримати власне житло - так до Європи повернулися кондомініуми. З Пуерто-Ріко ідея спільної власності на МКД поширилася на США, а звідти - на Канаду. За часів Республіки в якості будівельного матеріалу використовувалися невеликі туфові блоки неправильної форми, скріплені цементом. У інсули каналізація зазвичай не проводилася: в Римі нечистоти виносилися в гнойові купи або просто викидалися з вікон; воду брали з найближчих джерел або фонтанів. В інших містах на першому поверсі була вбиральня, як, наприклад, показали розкопки в Остії. В 1,6 км на північ від сучасного міста Таос в американському штаті Нью-Мексико розташовано поселення Таос-Пуебло або Пуебла-де-Таос . У кінці XIX - на початку XX ст. з появою великого приватного капіталу строгі форми класицизму втрачають свою популярність, архітектура стає родом товару. Складаються альбоми-каталоги історичних архітектурних форм, використовуючи які, архітектори могли цитувати ті чи інші мотиви або композиційні прийоми візантійського, романського стилів, ренесансу, класицизму. Для модерну характерна часткова або повна відсутність симетрії, створення яскравих , індивідуальних образів, багатство кольору і пластичного декору, динаміка, плинність форм, використання природних мотивів (ліан, хвиль, фігур тварин і фантастичних істот). В історії російського конструктивізму професійні архітектори проектували всілякі модульні конструкції житлових одиниць, що зєднуються між собою у великі комплекси, рухомі по зовнішніх стінах ліфти і т. д. Й. П. Оуд). Оспівуючи естетичні достоїнства залізобетонного каркасу, висунув пять принципів сучасної архітектури: 1) будівля на стовпах, 2) плоский дах, 3) вільне планування поверху; 4) горизонтальні вікна; 5) вільне оформлення фасаду (наприклад, вілли в Пуассі і Гарше). У 1960-х роках Кісі Курокава став одним із засновників руху архітектурного метаболізму. Засновниками цієї науки є швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр (1857-1913) та американські філософи Чарльз Пірс (1839-1914) і Чарльз Морріс (1901-1978). Інша спроба, яка принесла досить цікаві результати, належить Джованні Клаусу Кеніг, який прагнув описати мову архітектури, спираючись на семіотику Морріса.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
