Аналіз теоретичних засад та тенденцій розвитку семіотичного літературознавства. Розгляд поглядів представників різних критичних напрямів, що стали предметом активної підтримки одних і гострої критики інших. Використання структурно-семіотичних методів.
Семіотична традиція: ґенеза і тенденції розвиткуСеміотика - це наука про знаки, що з’явилася на початку XX століття і була потрактована як метанаука, котра має певну надбудову над цілою низкою наук та оперує поняттям знаку. "Семіотика" - це термін полісемічний, який може вживатися на позначення сукупності синтаксичних, семантичних і прагматичних якостей знака; теорії або дисципліни, що вивчає зазначені вище якості; метатеорії, тобто науки, обєктом якої є власне семіотика; семіотичного методу, що передбачає розгляд різних обєктів, подій чи феноменів як знаків; прикладної семіотики, де семіотичний метод застосовують до різних обєктів [1]. У проблемне поле семіотики Моріс запропонував включити предмети і явища (посередники), які функціонують як знаки, чи "знакові провідники"; предмети і явища, до яких знаки належать, чи "десигната"; вплив, що чиниться знаком на того, хто розтлумачує (інтерпретатора), внаслідок якого позначена річ стає невідємно пов’язаною із цим знаком (суть самих знаків) для останнього; самого інтерпретатора як такого. Досліджуючи в кожному окремому випадку діадичні репертуари взаємозалежності і взаємодії трьох елементів тріади - "знаковий провідник", "десигнат", "інтерпретатор", семіотика постає у трьох позиціях: як синтаксис (вивчення міжзнакових дифузій), як семантика (вивчення відносин між знаками, предметами і явищами, що їх позначають), як прагматика (вивчення відношення знаків до їх інтерпретаторів). У дусі сучасної йому інтелектуальної моди Моріс запропонував змістовну інтерпретацію категорії "знак" у стилістиці пояснювальної парадигми дисциплін, що вивчають поведінку людини: "Якщо деяке А спрямовує поведінку до певної мети за допомогою способу, схожого з тим, як це робить деяке В, так, якщо б В було спостерігачем, тоді А - це знак".Таким чином, семіотика привертала увагу багатьох дослідників, проте вагомими до сьогодні є праці американських філософів Ч. З кінця 50-х років XX століття теоретичне підґрунтя, створене семіотикою, використовують і в інших галузях.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
