Селянство в уявленнях української інтелігенції 60–80-х років ХІХ століття - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Журба Олег Іванович Дніпропетровський національний університет завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Офіційні опоненти: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Касьянов Георгій Володимирович Інститут історії України НАН України, завідувач відділу новітньої історії і політики кандидат історичних наук, доцент Михайлюк Олександр Володимирович Національна металургійна академія України, завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Захист відбудеться “5 ”листопада 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м.Для українського руху другої половини ХІХ ст. такою стала ідея «народу», що не лише лягла в основу оформлення нової національної ідеології, але і визначила зміст і напрямки діяльності своїх прихильників. Реконструкція образів, уявлень і цінностей, які впливали на поведінку членів соціальної групи, може стати корисною сполучною ланкою між діяльністю та сферою думок, які досить часто аналізуються окремо. Проблема уявлень української інтелігенції про селянство не зазнала спеціального вивчення в українській історіографії. Попри те, що селянство було одним з головних обєктів рефлексії української суспільної думки другої половини ХІХ ст., немає комплексного наукового аналізу образу селянина та його місця в соціальних, національних та культурних доктринах окресленої доби. Оскільки абсолютна більшість джерел з історії цієї соціальної групи походить з-під пера освічених спостерігачів, розгляд текстів українських авторів про селянство не лише надає значний обсяг конкретної інформації, але й узагальнює доробок попередників.Історіографію за проблемним принципом можна умовно поділити на наступні групи: дослідження українського національного руху; праці з історії уявлень освічених верств про селянство; розвідки, присвячені українському селянству другої половини ХІХ ст; дослідження української інтелігенції. За умов, коли головним обєктом вивчення стали радикальні течії російського народництва, загальною тенденцією при розгляді ставлення української інтелігенції ХІХ ст. до селянства виступає поширення на нього критики ліберально-демократичного напряму народництва. Ряд нових підходів до вивчення діяльності та ідеології українського національного руху, зокрема в його ставленні до селянства та уявленнях про нього, завдячують своєю появою застосуванню на українському матеріалі теоретичного доробку сучасних досліджень націоналізму. Новітня українська література формувалася як література про селянство і в перспективі для селянства. Змагання за українську як мову початкової освіти український рух вважав одним з головних своїх завдань, а елементарну освіту українською - головною запорукою збереження і поширення української національної ідентичності серед селянства.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ