Селянське самоврядування vs селянська бюрократія: до питання модернізації аграрного ладу в Російській імперії (друга половина ХІХ – початок XX ст.) - Статья
Етапи становлення самоврядування та модернізації аграрного ладу в Російській імперії. Вплив корумпованості селянської бюрократії, зловживання своїми обов’язками, суперечливих правових засади організації діяльності установ селянського самоврядування.
При низкой оригинальности работы "Селянське самоврядування vs селянська бюрократія: до питання модернізації аграрного ладу в Російській імперії (друга половина ХІХ – початок XX ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Селянське самоврядування vs селянська бюрократія: до питання модернізації аграрного ладу в Російській імперії (друга половина ХІХ - початок XX ст.)Особливу вагу у цьому контексті набуває проблема впливу на самоврядування селян діяльності старост і волосних старшин, які, з обранням їх сходами (перших, відповідно, обирали на сільських, інших - на волосних сходах), поповнювали лави представників низових ланок місцевої адміністрації, ставали «посадовими особами» у складі «громадського самоврядування» селян. Базувалося воно на традиціях «мирського» самоврядування: низовий «ярус» нової системи управління селом склав схід усіх домогосподарів «сільського общества». Запровадження «громадського управління» селян і його бюрократизація, вказують фахівці, повязувалися з обєктивними вимогами раціоналізації управлінських і стандартизації фіскальних практик, необхідності диференціації функцій окремих інститутів самоврядування, контролю як за викупними операціями, так і з боку держави за сільським життям загалом, адже з ланцюга «держава-поміщик-селянин» зникала поміщицька ланка [2, 37-40,193]. 63, 83, 85 «Загального положення про селян, що вийшли з кріпацької залежності» (далі - «Загальне положення») вказувалося, що кожний селянський посадовець мав виконувати вказівки місцевих адміністраторів (передусім, мирського посередника), поліцейських й інших посадовців. Законодавець по суті провокував «конфлікт інтересів» у відносинах між селянською бюрократією та сходами: селяни зі зрозумілих причин прагнули «здешевлення» утримання останньої, сходи мали право контролювати її дії, разом з тим, вказані посадовці отримали право розпоряджатись «мирськими сумами» та волосним майном (ст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
