Аналіз змісту інвентарів маєтків, орендних та заставних контрактів на маєтки, інших документів. Методика та етапи дослідження на його підставі характеру залучення селян до виконання дрібних управлінських функцій у маєтку та зміст їхніх обов’язків.
При низкой оригинальности работы "Селяни в адміністрації панських маєтків Східного Поділля наприкінці ХУІІІ – у першій третині ХІХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Селяни в адміністрації панських маєтків Східного Поділля наприкінці ХУІІІ - у першій третині ХІХ століттяВін зазначає, що в цьому регіоні у досліджуваний період фільварком управляв адміністратор, якому підпорядковувалася розгалужена система маєткової адміністрації, представники якої наймалися з числа дрібної шляхти або набиралися з селян-кріпаків: тивун, гуменний, присяжний, писар прибутків, ставковий, генеральний лісничий тощо. Головними джерелами, які проливають світло на порушену проблему, є інвентарі та умови до орендних і заставних контрактів на маєтки, інструкції дідичів економам на управління маєтками. Для порівняння згадаємо подібні обставини на Лівобережній Україні, де в другій половині XVII-XVIII ст. у селах війти були виборними урядовцями, що очолювали власне селянські («посполиті») громади, у той час як козацькі громади очолювалися отаманами [5, с. Слід зауважити, що в досліджуваний період уряд війта частіше фігурує у південних повітах (Ямпільському, Ольгопільському, Балтському), де наприкінці XVIII - на початку XIX ст. ще тривали колонізаційні процеси, а тому зберігалося чимало соціально-економічних рудиментів, уже віджилих у північних повітах (Вінницькому, Махнівському). Інвентар сіл Вила та Ельжбетівки Ямпільської округи (1793), один із найраніших відомих нам інвентарів з півдня Брацлавщини, фіксує таку адміністрацію: у Вилах - війт, осавула, лановий та гуменний; в Ельжбетівці - війт та осавула [9, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
