Село Комарники Турківського району Львівської області: етносоціальний та культурний розвиток (XV–ХХ століття) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СЕЛО КОМАРНИКИ ТУРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕТНОСОЦІАЛЬНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК (XV-XX століття)Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Голубко Віктор Євстафійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичного краєзнавства кандидат історичних наук, доцент Футала Василь Петрович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, доцент кафедри нової і новітньої історії України Захист дисертації відбудеться “20” квітня 2010 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Новітні тенденції розвитку української історичної науки тісно повязані з подальшою регіоналізацією історичних досліджень, зростанням уваги до локальної, місцевої історії, які кристалізуються в історичній свідомості сучасного суспільства, а також авторитету серед істориків студій з регіональної історії та мікроісторії. Науковий підхід до вивчення історії галицького села дозволяє виокремити важливі й ще малодосліджені аспекти побуту, соціально-економічного, громадського і релігійного життя, зясувати, як на місці пригнобленого і безправного селянства в умовах бездержавності сформувалася свідома своїх політичних інтересів українська нація. У середині XIV ст. село опинилося в складі Польщі, згодом - Австро-Угорщини, у міжвоєнний період знову відійшло до Польщі, а в повоєнний час - до СРСР. Впродовж пяти століть змінювалася кількість та етнічний склад населення села, побут та культура його мешканців, їхнє соціально-економічне становище. Дослідження етносоціальних і культурних процесів у селі Комарники впродовж XV-ХХ ст. має міждисциплінарний характер, адже специфіка його розвитку полягала в тому, що воно є не лише частиною історії України, але й тісно повязано з подіями і процесами, які відбувалися на території Центральної та Східної Європи.З цього приводу Іван Франко зазначав, що “шляхта, прозвана у нас ходачковою, - це народ український, руський..., це селяни русини, які колись одержали від польських королів шляхетство за різні заслуги, увільнені були від панщини і мали право голосувати на сеймиках і при виборах до польських сеймів державних”. Дані про національний склад жителів села у 70-х роках ХІХ століття знаходимо в “Словнику географічному Королівства Польського та інших словянських країв”. У фондах 146 (Галицьке намісництво, м.Львів), 165 (Крайовий комітет, м.Львів), 179 (Кураторія Львівського шкільного округу, м.Львів), 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м.Львів), 344 (Українське національно-демократичне обєднання, м.Львів), 348 (Товариство “Просвіта”, м.Львів) Центрального державного історичного архіву України у м.Львові опрацьовано матеріали, у яких мова йде про демографічні процеси в селі Комарники у ХІХ - першій половині ХХ століть, соціально-економічне становище населення, діяльність громадських організацій, зокрема “Просвіти”, участь греко-католицьких священиків у піднесенні національної свідомості мешканців села. Отже, Комарники, як і багато інших поселень у Прикарпатті та в Карпатах, було засноване галицькими князями для охорони торговельних шляхів. Як встановлено на основі тогочасних документів, до середини ХІХ ст., тобто до скасування панщини в Галичині, в селі масово зявлялися нові прізвища, що свідчило про переселення сюди селян з інших місцевостей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ