Селекційно-генетичний потенціал складних міжвидових гібридів картоплі - Автореферат

Української академії аграрних наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Подгаєцький Анатолій Адамович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедрою біотехнології та фітофармакології, директор інституту післядипломної освіти та дорадництва. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Горова Тамара Корніївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Головний науковий співробітник лабораторії коренеплідних і малопоширених рослин кандидат сільськогосподарських наук, в. о. доцента кафедри землеробства та гербології Тарасенко Олег Олександрович, Національний університет біоресурсів та природокористування Кабінету Міністрів України Захист відбудеться «2 » лютого 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17, ел. адреса: З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва їм.Численні гібриди випробовуються в селекційних розсадниках, але водночас потребують визначення селекційної цінності матеріалу залежно від методів його створення, ефективності контролю агрономічних ознак. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2004-2008 роках у відповідності із завданнями державної науково-технічної програми УААН „Картоплярство” - „Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою урожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001 - 2005 рр., номер державної реєстрації 0101U004746) та „Визначити генетичний потенціал складових генофонду картоплі України і шляхи їх використання при створенні вихідного передселекційного та вихідного селекційного матеріалу” (2005 - 2010 рр., номер державної реєстрації 0106U006839). Визначити фенотиповий прояв ознак у компонентів схрещування, гібридного потомства і від самозапилення, і на основі цього встановити селекційно-генетичну цінність батьківських форм, специфічність взаємодії їх генотипів при формуванні потомства. Для реалізації поставленої мети вирішували такі завдання: - визначити фенотиповий прояв агрономічних ознак у компонентів схрещування; виявити особливість їх прояву залежно від своєрідності матеріалу, зовнішніх умов; Встановлено особливості фенотипового вираження агрономічних ознак серед матеріалу першого і другого бульбових поколінь, на основі чого виявлено комбінації і батьківські форми з ефективним їх генетичним контролем.Вивчали комбінаційну здатність материнських форм - шестивидових гібридів, їх беккросів (В1, В2, В3), самозапилення (F2)В1 шестивидових гібридів, а також потомств від схрещування В1 між собою. У чотирьох материнських форм уміст крохмалю складав близько 19%, що хоча і нижче ніж у сорту-стандарту Світанок київський, але значно вище порівняно з іншими сортами. Гібрид, сорт Стиглість* Продуктивність, г/кущ /-до стандарту V, % середнє Кількість бульб, шт./ кущ середнє Середня маса товарних бульб, г середнє Уміст крохмалю, % середнє У двох гібридів (81.397с50 і 89.721с81) впродовж трьох років не виявлено симптомів альтернаріозу, що вище ніж у будь-якого стандарту, а ще у шести - прояв ознаки знаходиться на рівні сортів Світанок київський і Луговська (8,7 бала). Залежність між проявом агрономічних ознак серед сіянців першого року і першого бульбового покоління.За проявом основних агрономічних ознак (продуктивність, кількість бульб під кущем, маса бульб, товарність урожаю) сіянці першого року поступались матеріалу першого бульбового покоління, хоча вміст крохмалю у них майже однаковий.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого нового наукового завдання щодо встановлення селекційно-генетичного потенціалу складних міжвидових гібридів на основі визначення особливості фенотипового прояву основних агрономічних ознак у батьківських форм, сіянців першого року, першого і другого бульбових поколінь і комбінаційної здатності міжвидових гібридів, що дозволило встановити можливості добору цінних форм і перспективність виділення їх з вищим проявом окремих або комплексу агрономічних ознак в порівнянні з кращими стандартами, що має важливе значення для селекції картоплі сільського господарства України. Порівняно із сортами-стандартами встановлено значний потенціал міжвидових гібридів за кількістю бульб під кущем (до 21,3 шт.), умістом крохмалю (19,6%), стійкістю проти вірусних хвороб (гібрид 90.673/49 не уражувався жодною з них, а Вк1с10 - лише крапчастою мозаїкою), фітофторозу (гібрид 89.24с34 має крайню високу стійкість, а 90.673/77 - вищу, ніж у кращого із стандартів), альтернаріозу, ризоктоніозу. Аналогічне відноситься до гібридів 89.24с34 і Вк1с10 щодо здатності завязувати бульби, хоча середні значення показника комбінацій різнилися в 3,1 рази (3,3 - 10,2 шт./кущ).

Основний зміст роботи