Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюєтьсяНауковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бондарчук Лариса Володимирівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри біохімії та біотехнології доктор сільськогосподарських наук, професор Підпала Тетяна Василівна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри зберігання і переробки продукції тваринництва. Захист дисертації відбудеться ?4” червня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул.На сучасному етапі в результаті використання швіцької породи за відносно короткий період часу в Україні створені високопродуктивні стада, внутрішньопородний тип і створюється нова порода. Розроблені в дисертації методичні підходи щодо залучення швіцької породи різної селекції у поєднанні з впровадженням вірогідних систем оцінки проміжних генотипів тварин за сучасного організаційного забезпечення всього селекційного процесу мають теоретичне і практичне значення. Тварини української бурої молочної, що створюється, лебединської, швіцької порід та їх помісі з різною часткою спадковості за поліпшуючою породою. Встановлено, що українська бура молочна порода, що створюється має високі показники молочної продуктивності, відтворювальної та адаптаційної здатності, тому це дає підставу зробити висновок про можливості її ефективного використання за умов повноцінної годівлі в господарствах Лісостепу України. Основні положення результатів досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях Сумського національного аграрного університету (Суми, 2004 - 2008); науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 30-й річниці заснування Сумського НАУ “Аграрний форум - 2007” (Суми, 2007); V конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум - 2008” (Суми, 2008); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 105-річчю з дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, член-кореспондента ВАСГНІЛ і УААН М.І.В 6-міс. віці телиці генотипу 7/8 спадковості швіця мають перевагу за живою масою над телицями лебединської і швіцької порід та ровесницями проміжних генотипів (? Ш; ? Ш; ? Ш) на 9,0 кг (5,4 %, P>0,999), 10,2 кг (6,1 %, P>0,999), 19,8 кг (12,6 %, P>0,999), 14,1 кг (8,7 %, P>0,999), 16,5 кг (10,3%, P>0,999). Варіабельність живої маси у корів незалежно від генотипу була низькою і становила за всіма лактаціями від 3,15 % до 9,66 %, що вказує не тільки на консолідацію проміжних генотипів бурої худоби за живою масою, а й на їх вирівняність за цією ознакою. Найвищий показник частки впливу на живу масу корів проміжних генотипів має лактація і складає від 25,3 % до 38,0 % (P>0,999), а вплив генотипу дещо менший (11,1 % - 20,9 %). Встановлено, що вплив фактору генотипу на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці та його кількість склав від 2,1 % до 27,6 %. Аналіз лейкограми корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби свідчить про те, що з підвищенням частки спадковості за швіцькою породою вміст нейтрофілів у тварин підвищується до 30,86 %.У віці 6 місяців різниця склала 5,4 - 12,6 %, у віці 12 місяців - 5,6 - 8,4 %, у віці 18 місяців - 3,1 - 7,2 % порівняно з живою масою ровесниць інших проміжних генотипів. Частка впливу породи на динаміку живої маси телиць проміжних генотипів залежно від віку найвища у тварин з часткою спадковості швіців ? та 7/8 і склала від 29,3 % (P>0,99) до 63,9 % (P>0,99). Надій корів з часткою крові швіцької породи 7/8 за першу лактацію склав 3687 кг, другу - 3831 кг, третю - 4250 кг і за найвищу - 4330 кг. Частка впливу генотипу корів бурої худоби на їх надій залежно від лактації склала від 2,1 % до 27,6 %, на вміст жиру в молоці - 0,3 % - 23,2 % і кількість молочного жиру - 2,2 % - 29,3 %, відповідно. У піддослідних корів проміжних генотипів найвищі надої за першу, другу, третю і найвищу лактації були на другому місяці лактаційного періоду.