Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак корів голштинської породи зарубіжної селекції - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, доцент Гиль Михайло Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі та розведення сільськогосподарських тварин Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ладика Володимир Іванович, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії, Сумський національний аграрний університет Захист відбудеться „4 ”червня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.01 ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” (73006, м.Херсон-6, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м.У більшості господарств молочного напряму виробництва нашої країни комплектація поголівя в т.ч. і голштинської худоби здійснюється шляхом завезення тварин чи гамет, ембріонів з зарубіжних країн, що обумовлює необхідність їх порівняльної оцінки. Для широкого теоретичного обґрунтування та практичного аналізу в селекції та виробничому використанні голштинської худоби в Україні необхідно вивчати особливості тварин різної селекції, комплексу їх екогенотипних відмінностей, а також новітні методики оцінювання мінливості та генетичної детермінованості ознак, що сформовані під тиском різних екологічних та антропогенних факторів (Н.З.Басовський, В.П.Буркат, В.И. Не в достатній мірі використовуються сучасні досягнення молекулярної генетики і біохімічні дослідження за проведення порівняльного аналізу біохімічного складу молока та окремих структурних генів, що є винятково важливим у забезпеченні кількісних і якісних параметрів молочної продуктивності сільськогосподарських тварин (Б.Е. Мета роботи - обґрунтувати доцільність використання голштинської худоби різних екогенотипів в умовах центрально-південного регіону України, визначити генетико-біологічні закономірності основних ознак селекції, особливості будови тіла та його звязку з молочною продуктивністю, дати аналіз поліморфізму окремих структурних генів та біохімічного складу молока тварин і оцінити характер лактаційних кривих корів, можливість їх прогнозування. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання: оцінити генетичний потенціал голштинської худоби різних екогенотипів за основними господарсько-корисними ознаками продуктивності та рівень їх розвитку у корів дочірньої генерації; визначити компоненти фенотипової дисперсії кількісних ознак молочної худоби залежно від віку продуктивного використання тварин; установити можливість використання ентропійно-інформаційного аналізу феногенетичних систем ознак молочної продуктивності голштинської худоби різних екогенотипів; провести порівняльне оцінювання фактичних і теоретично розрахованих надоїв з використанням генетико-математичних моделей у корів різних генотипів, оцінити параметри їх нарощування і спаду та можливість прогнозування молочної продуктивності за початковий період лактації, визначити ефективність використання нових індексів оцінювання сталості лактаційних кривих; визначити залежність молочної продуктивності голштинської худоби різних екогенотипів від особливостей будови тіла тварин; проаналізувати диференціацію екогенотипів голштинської худоби за біохімічними параметрами молока і окремими структурними генами, рівнями молочної продуктивності корів, провести їх порівняльний аналіз.Науково-господарські дослідження проведені впродовж 2005-2008 років в умовах АТЗТ “Агро-Союз” Синельниківського району Дніпропетровської області на високопродуктивному стаді голштинської породи, яке було створене наприкінці 90-х років шляхом завезення чистопородних нетелів з Данії, Німеччини і Угорщини. Досліджували ознаки екстерєру, конституції та молочної продуктивності, окремі біохімічні параметри молока корів різних екогенотипів - німецького (HE), датського (DAN) та угорського (HU) з використанням компютерної програми “DAIRY COM-305 та „Орсек”. На першому етапі досліджувались ознаки молочної продуктивності корів (Д) та їх жіночих предків - матерів (М), матерів матерів (ММ) та матерів батьків (МБ); виконано порівняльний аналіз. Силу впливу факторів (екогенотип, генеалогічна лінія, їх взаємодії) на ознаки молочної продуктивності визначено з використанням двофакторного дисперсійного аналізу за участю прикладної програми STATISTICA V.5.5. Групи тварин (Д, М, ММ, МБ) було рандомізовано і оцінено за надоєм з розрахунку за 305 днів лактації (першої, другої, третьої і вищої за Д та вищої у М, ММ та МБ), а також за вмістом жиру в молоці (%, кг).У МБ найвищий показник за надоєм також мали корови угорського екогенотипу, а НЕ селекція мала вищі показники за вмістом жиру, білка і кількістю молочного жиру і білка. За власною продуктивністю корови датської селекції у І і ІІ лактацію мали найвищі рівні молочної продуктивності серед аналогів і переважали за надоєм М і ММ.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ