Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак баранів-плідників таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи - Автореферат

Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак баранів-плідників таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породиАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Штомпель Микола Васильович Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Нежлукченко Тетяна Іванівна, Херсонський державний аграрний університет, декан біолого-технологічного факультету кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Помітун Іван Андрійович, Інститут тваринництва УААН, заступник директора з наукової роботи Захист відбудеться "22” грудня 2005р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Майбутнє вівчарства України, як і інших галузей тваринництва, повязане з докорінним поліпшенням спадкових задатків тварин та підвищенням якості продукції, які удосконалюють шляхом селекції, а реалізують у процесі тієї чи іншої технології. З метою підвищення продуктивності і поліпшення якісних властивостей вовни маток даної породи схрещували з баранами породи австралійський меринос і на основі цього створено і апробовано (наказ по Мінсільгосппроду України № 8 від 01.07.1993 р.) таврійський внутріпородний тип асканійських тонкорунних овець. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи проблемної лабораторії генетики і селекції овець кафедри технології виробництва продукції свинарства та вівчарства Національного аграрного університету за темою: "Розробити нову генетико-популяційну систему оцінки, підбору і використання мериносів для селекційних цілей" (номер державної реєстрації 0101U003519). вивчити взаємозвязок основних селекційних ознак у баранів - плідників; Вперше охарактеризовано селекційно-господарські ознаки продуктивності баранів-плідників різного походження: асканійської тонкорунної, породи австралійський меринос і таврійського внутріпородного типу.Жива маса асканійських баранів-плідників у середньому становила 116,1 кг, що на 10,6 кг або 9,1 % більше, ніж у австралійських мериносів (табл.1). За цією ознакою тварини таврійського типу переважають австралійських мериносів - на 7,8 кг або 7,4 % (Р>0,99). Виявлено тенденцію до зниження живої маси баранів-плідників асканійської тонкорунної породи при використанні австралійських мериносів, що підтверджує величина рангової кореляції (-0,800±0,424) між середньою живою масою баранів таврійського типу та їх "кровністю" за австралійським мериносом. Максимальні показники живої маси (130-150 кг) і коефіцієнта вовновості (119-133 г) баранів-плідників таврійського типу свідчать про значний генетичний потенціал тварин стада племзаводу "Червоний чабан" за цими ознаками та можливостями поєднання високої мясної і вовнової продуктивності овець. Таким чином, аналізуючи показники вовнової продуктивності досліджуваних груп баранів-плідників різного походження, можна констатувати, що за всіма врахованими ознаками тварини таврійського типу мають вірогідну перевагу над чистопородними баранами асканійської тонкорунної породи.В процесі схрещування баранів породи австралійський меринос з асканійськими тонкорунними матками відмічено зменшення у їх потомків таврійського типу живої маси на 9,1 % та підвищення (Р>0,999) настригу чистої вовни на 18,6 %, виходу чистого волокна в абсолютному визначені - на 12,6 %, довжини вовни - на 13,3 %, коефіцієнта вовновості - на 21,3 %. За рахунок використання австралійських мериносів на асканійських тонкорунних матках у баранів таврійського типу досягнуто поліпшення тонини вовни на 5,5 %, та зменшення вмісту жиру - на 1,3-2,2 %, вмісту поту - на 7,4 % і відношення піт: жир - на 0,30 одиниці. У баранів таврійського типу залежно від частки "кровності" за австралійським мериносом коефіцієнти кореляції між живою масою та настригом немитої вовни становлять 0,109.0,316. Між живою масою і настригом чистої вовни кореляція коливається від 0,091 до 0,293. Виявлено високу позитивну кореляцію між настригом чистої вовни і коефіцієнтом вовновості (0,713…0,895), настригом чистої та немитої вовни (0,602…0,876) і середню - між настригом чистої вовни та виходом чистого волокна (0,309…0,471).