Встановлення ефективності удосконалення червоної степової худоби шляхом використання бугаїв голштинської породи та встановлення закономірностей формування молочної продуктивності у тварин проміжних генотипів. Формування голштинізованого типу худоби.
При низкой оригинальности работы "Селекційно-генетична оцінка корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної породи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Селекційно-генетична оцінка корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної породиЗавершилася робота з виведення внутрішньопородних типів червоної молочної худоби з використанням голштинської, англерської і червоної датської пород. Тварини проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи є постійним джерелом для наступних етапів отримання тварин бажаних генотипів і подальшого розведення їх «у собі», вони мають високу молочну продуктивність та поліпшений екстерєр. Виконання робіт за темою дисертації здійснювалося відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темою: «Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики (номер державної реєстрації 0196 U 015903)». Метою досліджень було встановлення ефективності удосконалення червоної степової худоби шляхом використання бугаїв голштинської породи та встановлення закономірностей формування молочної продуктивності у тварин проміжних генотипів. Уперше в умовах півдня України в процесі створення голштинізованого типу червоної молочної худоби встановлено взаємозвязок між живою масою, типом конституції, промірами екстерєру, технологічними ознаками і величиною надою; закономірності повторюваності і мінливості господарсько-корисних ознак корів проміжних генотипів залежно від рівня продуктивності матерів.Коефіцієнт мінливості цієї ознаки найвищий у тварин з часткою крові ? чг - 7,30%, в інших групах знаходиться у межах 5,84 - 6,51%. Тварини аксіального типу були лише у групі корів з часткою крові ? і з часткою крові ? за поліпшуючою породою, становили відповідно 2,0 і 1,5% від загальної кількості. Аналогічні показники були і в двох інших групах: корови анаксіального типу з часткою крові ? за поліпшуючою породою мали перевагу відповідно на 5,6% (Р =0,1); 0,3%; 1,9% (Р <0,001) і 6,7% (Р <0,1); а тварини з часткою крові ? за голштинами, проаксіального типу, поступалися лише на 7,9% (Р <0,1) за надоєм і на 14,2% за шириною у маклаках, маючи однаковий зріст і довжину тулуба. Лише корови в групі тварин з часткою крові ? за поліпшуючою породою поступалися чистопородним тваринам за проміром «глибина грудей». У тварин з часткою крові ? і ? за поліпшуючою породою спостерігається негативна кореляція промірів тулуба і промірів вимені, це повязано з погіршенням морфофункціональних властивостей вимені з віком, як результат негативного впливу недосконалого машинного доїння корів.За результатами першого отелення перевага у корів з часткою крові ? чг становила 33 кг (Р<0,001), з часткою крові ? чг - 31 кг (Р<0,001) і з часткою крові ? чг 19 кг (Р<0,01), за даними третьої лактації різниця становила відповідно 31; 26 кг (Р<0,01), і 13 кг (Р<0,1). Корови анаксіального типу були вищими, довшими і ширшими і перевершували корів проаксіального типу за надоєм на 13,4% (Р <0,001), висотою у холці - 1,8% (Р <0,001), косою довжиною тулуба на 3,6% (Р <0,01), шириною у маклаках на 10,7% (Р <0,01). Аналогічні показники були і в двох інших групах: корови анаксіального типу з часткою крові ? чг мали перевагу відповідно на 5,6% (Р =0,1); 0,3%; 1,9% (Р <0,001) і 6,7% Дослідження молочної продуктивності різних породних поєднань показали, що за 1,2 і 3 лактації помісні тварини переважали чистопородних ровесниць за надоєм відповідно на 537 (Р <0,001), 282 (Р <0,05) і 417 (Р <0,001) кг з часткою крові ? чг; на 543 (Р <0,001), 323 (Р <0,01) і 567 (Р <0,001) кг - з часткою крові ? чг; на 89, 4 і 227 (Р =0,1) у корів з часткою крові ? чг. За вмістом жиру в молоці за першу лактацію напівкровні та ?-кровні помісі з часткою крові поступалися чистопородним ровесницям на 0,03 і 0,01%, а ? чг перевершували на 0,01%, за другу і третю лактації помісні тварини поступалися відповідно на 0,04; 0,02; 0,01% і 0,08; 0,1; 0,08%.Загальний вихід молочного жиру також був вищий у помісей, різниця вірогідна для тварин з часткою крові ? і ? за поліпшуючою породою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы