Селекційно-генетичні методи поліпшення продуктивності свиней миргородської породи та використання їх при схрещуванні - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукОдночасно з цим різкого скорочення зазнали вітчизняні локальні породи мясо-сального напрямку продуктивності, які за рядом господарськи корисних ознак не можуть конкурувати з новостворюваними та зарубіжними високопродуктивними генотипами (Є. М. Тому, вивчення ефективності використання методів комплексної селекції, оцінки свиней за власною продуктивністю і якістю нащадків, визначення генетичної диференціації тварин та взаємозвязку з відтворною здатністю, схрещування свиней миргородської породи з великою білою, визначення закономірностей росту і розвитку тварин різних генотипів, їх відтворної здатності, відгодівельних та мясних якостей є актуальним та має теоретичне і практичне значення. Метою досліджень було визначення ефективності використання сучасних селекційно-генетичних методів та схрещування для поліпшення господарськи корисних ознак свиней миргородської породи, а також раціонального використання їх генофонду. Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні науково-виробничих дослідів, доборі і підборі поголівя, аналізу зібраних даних оцінки свиноматок, кнурів та ремонтного молодняку за ростом і розвитком, відтворною здатністю, відгодівельними й мясними якостями. Самостійно проведено аналіз матеріалів досліджень, статистично проаналізовано, описано та узагальнено результати досліджень, на підставі яких сформульовані висновки та пропозиції виробництву.У 1986 році в породі відбувається зниження багатоплідності на 0,3 голови, а також маси гнізда поросят та середньої маси 1 голови при відлученні у 2 місяці, відповідно на 7,5 і 0,6 кг, порівняно з 1977 роком, за одночасного підвищення середньодобового приросту на 15 г, витрат корму на 1 кг приросту - 0,18 кормової одиниці, довжини півтуші - 3 см та зменшенні товщини шпику на 4,5 мм. На сучасному етапі розвитку породи багатоплідність маток складає 10,3-10,1 голови, маса гнізда поросят при відлученні у 2 місяці - 153 кг. У оцінених за генотипом у 2006 році свиней миргородської породи, порівняно з 1986 роком, збільшилися вік досягнення живої маси 100 кг на 19 днів, витрата корму на 1 кг приросту - 0,38 кормової одиниці, товщина шпику - 15,8 мм та зменшилася довжина півтуші на 7,1 см. За час, що минув з попередніх випробовувань, у представників перелічених родин збільшилися вік досягнення живої маси 100 кг у середньому на 18 днів, витрата корму на 1кг приросту на 0,25-0,85 корм. од., товщина шпику на 12,6-19,3 мм, знизилася довжина півтуші на 2-7 см при вищих показниках середньодобових приростів та площі „мязового вічка”. Негативний вплив високої генетичної подібності при поєднанні кнурів і свиноматок проявляється у зменшенні кількості поросят до відлучення на 1,8-2,5 голів у порівнянні з тваринами ІІІ-V дослідних груп і у відповідному зменшенні живої маси гнізда поросят при відлученні на 17,6-36,4 кг.Використання у практичній селекційно-племінній роботі сучасних методів ДНК-типування сприяє збереженню біологічних особливостей свиней миргородської породи та підвищенню відтворної здатності свиноматок, а схрещування з тваринами великої білої породи чеської селекції - одержанню високопродуктивного молодняку для відгодівлі. Встановлено, що генеалогічна структура миргородської породи свиней в генезисі зазнала значних змін, проте і на сучасному етапі популяція представлена лініями та родинами, які характеризували її під час інтенсивного використання. Встановлено, що раннє прогнозування продуктивності тварин можливе тільки за високого коефіцієнту кореляції (r = 0,74) віку досягнення живої маси 100 кг між тваринами, оціненими за власною продуктивністю (фенотипом) та якістю нащадків (генотипом). Встановлено, що підбір тварин з коефіцієнтом подібності Кп= 0,8-0,89, визначеним за методом ISSR - PCR маркування, приводить до зниження багатоплідності на 1,4 голови у порівнянні з тваринами контрольної та на 1,4-2,4 голови з дослідними групами, що мають менший коефіцієнт подібності. Негативний вплив поєднання тварин з високим коефіцієнтом генетичної подібності проявляється також у зменшенні кількості поросят до відлучення на 1,8-2,5 голови та живої маси гнізда поросят при відлученні на 17,6-36,4 кг.