Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу УкраїниНезважаючи на важливе значення квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) й традиційність для України, обсяги промислового вирощування цієї культури в країні продовжують залишатись недостатніми. Досить гостро постає питання щодо створення нового вихідного матеріалу, вивчення успадкування та мінливості цінних господарських ознак, їх звязків. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2003 - 2007 роках відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії зернобобових, крупяних культур та кукурудзи Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. Юрєва УААН в рамках НТП УААН "Генетичні ресурси рослин": у 2003 - 2005 рр. - за завданням "Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку рослин України" (номер державної реєстрації 0101U006142), у 2006 - 2007 рр. - за завданням "Сформувати базові, ознакові та дублетні колекції зернових, крупяних, зернобобових, технічних, овочевих культур, кукурудзи, картоплі, декоративних деревянистих рослин для південного Лісостепу" (номер державної реєстрації 0106U004871). Мета досліджень полягає у вивченні особливостей прояву основних морфобіологічних ознак і властивостей колекційних зразків квасолі звичайної в умовах лівобережної частини Лісостепу України, визначенні селекційної цінності досліджуваного генофонду культури, виділенні джерел господарсько цінних ознак та створенні на їх основі нового вихідного матеріалу для селекції сортів зернового напряму використання.Найбільш стабільними за тривалістю вегетаційного періоду в умовах Лівобережного Лісостепу України виявилися сортозразки: Конкурент-СКВ №230/9 UD0302223 (Україна) - 75 діб; UD0302798 (Україна) - 80 діб; Tapioszelei Cirmos (11-10-1217) UD0302398 (Угорщина) - 76 діб. Тривалість цього періоду по сортах змінювалась в залежності від умов року від 7 діб до 20 діб, сортова різниця складала 7-14 діб (2003 р.), 14-19 діб (2004 р.), 16-20 діб (2005 р.). За періодом "сходи - цвітіння" зразки розподілено на 4 групи: з коротким періодом (30 - 35 діб); середнім (36 - 40 діб); пізнім (41 - 45); дуже пізнім (>46 діб). Рослини були сильно уражені збудниками хвороб, високі температури в період масового цвітіння обумовили зниження продуктивності рослин, тому високий відсоток серед досліджуваних зразків займають зразки з низькою урожайністю: 88% (2004 рік), 69% (2005 рік). Аналіз мінливості кількісних та якісних цінних господарських ознак у сортозразків квасолі звичайної в умовах лівобережної частини Лісостепу України показав, що найбільшою мінливістю характеризуються ознаки (V ? 20%): кількість бобів на рослині, кількість продуктивних вузлів, кількість бобів на продуктивний вузол, кількість насінин у бобі, кількість насінин на рослині, маса насіння з однієї рослини, маса 1000 насінин, маса насіння з 1 м2, висота рослини та висота розміщення нижнього ярусу бобів на рослині.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання щодо встановленя особливостей прояву основних морфологічних ознак та біологічних властивостей у сучасного генофонду квасолі звичайної, визначення їх мінливості, взаємозвязків, особливостей успадкування, класифікації досліджених сортозразків за рівнем прояву ознак і властивостей та характером реакції на умови середовища, визначенню селекційної цінності різних за походженням сортозразків квасолі звичайної; формуванню ознакових колекцій культури. Встановлено значний поліморфізм за проявом цінних господарських ознак в умовах Лівобережної частини Лісостепу України у колекційного матеріалу квасолі звичайної різного еколого - географічного походження. Урожайність насіння найбільше корелює з "масою насіння з рослини" (r = 0,79), "висотою рослини" (r =0,68), дещо слабший звязок з "кількістю продуктивних вузлів" (r = 0,59), "кількістю бобів на рослині" (r = 0,58), "кількістю насінин на рослині "(r =0,59). Найбільш високий ступінь прояву ефекту гетерозису у міжсортових гібридів F1 квасолі звичайної виявлено за ознаками елементів структури продуктивності - урожайність насіння з м2, кількість насінин з рослини, маса насіння з рослини. Встановлено ефективність добору за фенотиповим проявом кількісних ознак у гібридних популяціях квасолі: за скоростиглістю - за рахунок скорочення тривалості міжфазних періодів "сходи - цвітіння" та "цвітіння - достигання"; за високою урожайністю - за рахунок підвищеної кількості бобів на рослині, кількості насіння на рослині, маси насіння з рослини; за придатністю до механізованого збирання - за рахунок високого розміщення нижнього ярусу бобів на рослині та детермінантного типу росту стебла.

Основний зміст роботи