Селекційні аспекти формування бажаного типу тварин бурої худоби - Автореферат

Українська академія аграрних наук АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Інституті розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук та Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України, м.Суми Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ладика Володимир Іванович, ректор, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету Захист відбудеться «8 » жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул.Зміни у породотворному процесі, як і прогрес галузі молочного скотарства завжди були повязані з використанням кращого світового генофонду, що в свою чергу зумовлює зацікавленість до вивчення екстерєрно-конституціональних особливостей молочної худоби (М.В. Досвід країн, де одночасно з удосконаленням продуктивних якостей худоби проводили також селекцію за типом будови тіла, виявив досить відчутні позитивні результати, що зумовило і нашу зацікавленість до цього питання. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН «Створити буру молочну породу з продуктивними ознаками корів не менше 5,0-5,5 тис. кг молока при вмісті жиру 4,0% і більше, білку - 3,5% і більше за лактацію при живій масі 600-650 кг з використанням бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби та плідників швіцької породи північноамериканської селекції» на 2000-2005 рр., (№ держреєстрації 0196U016323), «Удосконалення та консолідація бурої молочної породи за продуктивними ознаками та екстерєром з використанням бугаїв-плідників швіцької породи північноамериканської селекції» на 2006-2010 рр. (№ держреєстрації 0106U01005844). · вивчити питання консолідованості селекційних ознак тварин української бурої молочної породи в межах груп з умовною кровністю швіцької породи північноамериканської селекції. · Вперше на поголівї української бурої молочної породи були здійснені комплексні дослідження з вивчення основних господарськи корисних ознак з огляду на умовну кровність поліпшувальної швіцької породи північноамериканської селекції.Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2002-2007 років у виробничих умовах племінного заводу ВАТ «Михайлівка» Лебединського, племінного репродуктора АТЗТ «Зоря» Охтирського районів, ДП Сумського Державного селекційного центру, а також на кафедрі спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету та Інституті розведення і генетики тварин УААН. Селекційною базою для експериментальних досліджень з вивчення молочної продуктивності та екстерєрно-конституціональних особливостей були тварини української бурої молочної породи ВАТ «Михайлівка» (n=403) та АТЗТ «Зоря» (n=440). Бугаї-плідники швіцької породи, що належать ДП Сумському Державному селекційному центру (n=54) та племінні телиці української бурої молочної породи (n=29), від народження до 22 місяців (рис. Породну належність тварин визначили через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід України, Західної Європи, Північної Америки (швіцька порода північноамериканської селекції - бурий швіц або BS). Вивчення росту та розвитку молодняку проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань новонароджених тварин та у віці 3, 6, 12 і 18 місяців.Вони були на 12 кг більшими порівняно з І групою та на 14 кг (Р<0,05) з тваринами ІІ групи. Різниця за висотою в холці 1-2 см, за глибиною грудей - 4-5 см (Р<0,05) була на користь тварин ІІІ групи, поріняно з І та ІІ групами. Перевагу за обхватом грудей на 6,9 і 6,2 см відмічено у тварин І і ІІІ групи, щодо відповідних показників ІІ групи. Прослідковується певна закономірність, що з ростом поліпшувальної породи грудний і тазогрудний індекси зменшуються, відповідно з 75,3% (І група) до 74% (ІІІ група) та з 99,2% (І група) до 97-97,2% (ІІ-ІІІ групи). Про вплив умовної кровності за BS маємо можливість говорити у випадку з обхватом грудей у І групі, ширини грудей у ІІ групі, а також висоти в холці у тварин ІІІ групи.Порівнянням групових середніх, оцінкою співвідносної мінливості, фенотипової консолідованості, визначенням сили впливу окремих генетичних чинників на фенотипну мінливість, успадковуваності та характеру успадкування живої маси, екстерєру, відтворної здатності та молочної продуктивності доведена доцільність та визначено шляхи консолідації української бурої молочної породи на рівні умовної кровності за швіцькою породою північноамериканської селекції понад 60%. Підвищення частки умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції у бугаїв-плідників сприяє збільшенню живої маси. Тварини групи з умовною кровністю 60-87% за BS мали значну статистично вірогідну перевагу за живою масою у віці 6-12 місяців (12-36 кг), 4-х років (30-39 кг) і 5-ти років (52-65 кг).

Основний зміст дисертації