Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
Аннотация к работе
1. Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації Один з найважливіших напрямів в селекційному використанні віддаленої гібридизації - передача виду-реципієнтові від виду-донора одного або небагатьох селекційних ознак без зміни комплексу інших його ознак. Передачу корисних ознак і властивостей від дикого виду культурному, на перший погляд, здійснити нескладно: схрестити культурну рослину з дикою і в наступних поколіннях відібрати потрібні форми. Світовими відомими стали дослідження Г.Д. Карпеченко по схрещуванню капусти і редьки, в яких він уперше вказав шлях подолання безпліддя віддалених гібридів і синтезу на їх основі нових міжвидових форм. Г.Д. Карпеченко розрізняє два види схрещувань: схрещування близьких форм (сорти одного різновиду і близькі різновиди), які мають однакову кількість хромосом і схожу їх будову, хромосоми у гібридів першого покоління (F1) утворюють нормальні еквіваленти. При схрещуванні далеких форм (далекі географічні раси і різні види) справа йде інакше. Що досягнуто завдяки гетерозисній селекції, її подальші перспективи гібридизація селекція гетерозисний насіння Термін гетерозис введений в науковий обіг американським генетиком і селекціонером Шеллом. Ця ідея однозначно витікає з концепції Р. Аларда, хоча він її спеціально і не розглядає.