Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
1. Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації Один з найважливіших напрямів в селекційному використанні віддаленої гібридизації - передача виду-реципієнтові від виду-донора одного або небагатьох селекційних ознак без зміни комплексу інших його ознак. Передачу корисних ознак і властивостей від дикого виду культурному, на перший погляд, здійснити нескладно: схрестити культурну рослину з дикою і в наступних поколіннях відібрати потрібні форми. Світовими відомими стали дослідження Г.Д. Карпеченко по схрещуванню капусти і редьки, в яких він уперше вказав шлях подолання безпліддя віддалених гібридів і синтезу на їх основі нових міжвидових форм. Г.Д. Карпеченко розрізняє два види схрещувань: схрещування близьких форм (сорти одного різновиду і близькі різновиди), які мають однакову кількість хромосом і схожу їх будову, хромосоми у гібридів першого покоління (F1) утворюють нормальні еквіваленти. При схрещуванні далеких форм (далекі географічні раси і різні види) справа йде інакше. Що досягнуто завдяки гетерозисній селекції, її подальші перспективи гібридизація селекція гетерозисний насіння Термін гетерозис введений в науковий обіг американським генетиком і селекціонером Шеллом. Ця ідея однозначно витікає з концепції Р. Аларда, хоча він її спеціально і не розглядає.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
