Історичні дані та походження гладіолусів, їх ботанічні та біологічні особливості, сортові ознаки. Огляд різних технологій вирощування гладіолусів в умовах ННВК СНАУ, специфіка їх використання в озелененні. Особливості агротехніки вирощування лілій.
ВСТУП гладіолус лілія біологічний ботанічний В нашій країні і закордоном велика увага приділяється розвитку квітникарства, отриманню якісної квіткової продукції. Серед вирощуваних квітів у відкритому ґрунті ведучу роль отримали гладіолуси, як найбільш декоративна квіткова культура. Тривалий час у світі ведучими країнами по вирощуванню нових сортів були США, Англія, Франція, Голландія. Належне місце серед цих країн може посісти і Україна. Але чимало питань агротехніки, терміну і схем висаджування, вплив біостимуляторів і мікроелементів, зберігання посадкового матеріалу і інші питання недостатньо вивчені. Вивчення агротехнічних прийомів вирощування гладіолусів на території СНАУ - актуальне питання, що сприятиме розвитку квіткового виробництва в Україні. Метою даної роботи є дослідження якості квіткової продукції гладіолусів вирощених на території ННВК СНАУ. Вся дослідна частина була проведена на території студентського містечка СНАУ. Поставлена мета дослідження передбачала вирішення таких завдань: 1. Встановити вплив строків і схем висаджування бульбоцибулин на розвиток і формування рослин. 3. Проаналізувати вплив температурного режиму перед висаджуванням на розвиток і продуктивність гладіолусів. 4. Рекомендовано сорти, що відповідають умовам регіону. Удосконалено використання мікродобрив, що впливають на збільшення суцвіть, формування бульбоцибулин. На даний час результати досліджень впроваджуються у виробництво на ПП Лорд, що спеціалізується на вирощуванні квітів для подальшого їх використання. Особистий внесок автора дипломної роботи полягає в зборі польового матеріалу, проведенні обробки матеріалу досліджень та написанні роботи. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГЛАДІОЛУСІВ (Огляд літератури) 1.1 Історичні дані та походження гладіолусів Вперше згадування про гладіолус зустрічається в роботі римського письменника Ілінія Старшого (1 ст. до н.е.). Більшість ботаніків пов’язують назва рослини з формою його листя. Ботанічний опис роду і багатьох видів дав Карл Лінней у праці «Види рослин» (1753). На батьківщині гладіолусів, в Африці, ця квітка є символом щастя. Перші гібриди гладіолусів отримав англієць Вільям Герберт в 1807 р. Він схрестив кілька дикорослих південноафриканських видів. Тоді ще не займались виведенням гібридів і основну увагу приділяли відбору найбільш інтенсивних природніх екземплярів. А.Н. Кундерд в США в 1907 р. вивів перший сорт з гофрованими квітками. Гладіолус широко розповсюджений в квітникарстві багатьох країн світу і входить до числа п’яти ведучих зрізуваних квіткових культур. До моменту настання несприятливих умов, тобто похолодання, рослини відцвітають, встигають сформувати бульбоцибулини та бульбобруньки і закінчують вегетацію. Період від сходів до цвітіння у різних сортів неоднаковий. Для нього потрібний 50-60 у ранніх і до 90 днів у пізніх сортів, тобто більше 50% всій вегетації [3]. Форма розлучень в горлі квітки, тобто біля основи пелюсток (їх забарвлення в основному бордова або малинова), теж допомагає розрізняти різні сорти [23]. 1.4 Основні фази розвитку гладіолусів Гладіолус проходить наступні фази розвитку, етапи органогенезу і формування елементів продуктивності, які наведені в таблиці 1.1. Таке уповільнення може бути зумовлене зниженням температури, підвищеною вологістю ґрунту, нестачею мінерального живлення та іншими факторами. Внесення мікроелементів і фосфору у фазі 6 справжнього листка і появи суцвіть в в значній мірі знижує негативний вплив нестачі вологи в ґрунті [37]. 1.5 Технологія вирощування гладіолусів Вибір ділянки і підготовка ґрунту. Ні в якому разі не можна використовувати (без попереднього осушення) заболоченні ділянки - грунти, на яких довго застоюється вода, як відомо, не забезпечують постійного надходження повітря до кореневої системи, яка в такому випадку починає відмирати. До висаджування бульбоцибулин гладіолусів приступають тоді, коли ґрунт на глибині 10-12 см прогріється до 8-10оС [2]. Поливи повинні бути рясними (не менше 10-15 л/м2), до зволоження ґрунту на глибину 25-30 см. Характеристика використаних сортів Рис. 2.1. Загальний вигляд суцвіть гладіолусу сорту Професор Паролек 427 Професор Паролек, 1988, С, Вериньш (Латвія) Триколірний гладіолус: темно-помаранчевий з золотистим центром і червоним напиленням в середині. Загальний вид суцвіть гладіолусу сорту Шоколадниця 461 Папарчіо Зієдас (Paparcio Ziedas), 1991, СР, Циплияускас (Литва) Ніжно-бузково-рожевий з великими, майже на всю нижню пелюстку біло-кремовою плямою. Сильногофрований.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
