Селективна невротомія та гетеротопічна міоневротизація в лікуванні контрактур кульшового та колінного суглобів у дітей з церебральним паралічем - Автореферат

Найширше розповсюджені способи лікування контрактур за допомогою, тено-і міотомій, пересадження сухожиль ретрагованих мязів з метою перетворення їх із двосуглобних в односуглобні, дозволяють подовжити кінематичний ланцюг і знизити патологічний вплив ретрагованих мязів (Ніколаєва Н.Г., 2003; Ненько А.М., 2003; Мірзоєва І.І., 1987; Abel M.F., 1999; Nossaman B.C., 1999; Spruit M., 1997). Завдяки розвитку мікрохірургічної техніки й вивченню механізму функціональних змін нервової системи дітей, хворих на ДЦП, стало можливим застосування селективної невротомії з гетеротопічною реінервацією мязів для корекції контрактур нижніх кінцівок (Данилов А.А., Копєйкін І.Г., 1995). У той же час такі операції технічно досить складні, тривалі, вимагають інтраопераційної електродіагностики, а наявність двох ліній невральних анастомозів, обумовлених застосуванням аутонейротрансплантата, знижують кількість новостворених аксонів у дистальному відрізку нерва і якість невротизації мяза (Данилов А.А. і співавт., 2001). Таким чином, залишаються невивченими питання дотичних механізмів формування контрактур кульшових і колінних суглобів, не визначені оптимальні способи їхньої корекції і їхній вплив на реципрокну іннервацію, морфофункціональні зміни в мязах і рухову активність хворих. Хворих зі спастичним тетрапарезом було 11 (14,2 %) - в основній, і 14 (17,3 %) - у контрольній групах, спастичний парапарез (диплегію) мали 61 (78,2 %) дитина в основній і 63 (77,8 %) - у контрольній групах, зі спастичним геміпарезом було 4 (5,1 %) - в основній, і 3 (3,7 %) - у контрольній групах, гіперкінетичну форму ДЦП відзначали у 2 (2,5 %) дітей в основній, і в 1 (1,2 %) - у контрольній групах.За даними проведеного аналізу в спостережуваних хворих було 3 види контрактур кульшових суглобів: привідні - 16 хворих, згинально-привідні - 49 хворих і згинально-привідні в поєднанні з внутрішньо-ротаторними - 11 дітей. Цей твердий звязок тонічних рефлексів з мязами до 2-3 років формував стійкі патологічні синергії й отже - порочні пози й установки. Вертикальне положення в таких умовах неможливе, тому хворі змушені зігнути нижні кінцівки в колінних суглобах, щоб наблизити центр ваги до точок опори й перемістити опорну поверхню в зону дії вектора центра ваги. При аналізі доопераційних ЕМГ-показників залежно від віку виявлено, що величина електроактивності мязів має слабко виражену тенденцію до підвищення до 10-літнього віку, надалі вона залишається без динаміки або зменшується (залежно від стану рухової активності хворого) аж до повного біоелектричного “мовчання”, особливо у хворих 14 років і старших, які мають грубі фіксовані контрактури й деформації, що перешкоджають проявам рухової активності. У хворих з контрактурами колінних суглобів біоелектрична активність широкого медіального мяза стегна не перевищувала 145±18,3 МКВ (р<0,05), у хворих з контрактурами кульшових суглобів біоелектрична активність великих сідничних мязів не перевищувала 118±25,7 МКВ (р<0,05).У дисертації зроблене теоретичне узагальнення й подане нове вирішення наукового завдання по оптимізації хірургічного лікування контрактур кульшових і колінних суглобів у дітей із церебральним паралічем за допомогою селективної невротомії й гетеротопічної міоневротизації. Рішення цього завдання дозволило поліпшити результати лікування контрактур кульшових і колінних суглобів у дітей із церебральним паралічем за допомогою розробки й удосконалення хірургічних методів їхньої корекції. Спастичність і мязовий дисбаланс спричиняють морфофункціональні зміни в мязах, зниження їх еластичних і скорочувальних властивостей, обмеження довжини їхнього лінійного переміщення і, як наслідок, формування контрактур суглобів. Селективна невротомія й гетеротопічна міоневротизація мязів сприяють поліпшенню електрогенезу мязів - агоністів і антагоністів, зниженню коефіцієнта реципрокної іннервації і, як наслідок, усуненню патологічного ефекту ко-контракції. Морфологічне дослідження сегментів мязів показало, що в строки до 7 місяців після їх гетеротопічної невротизації відбувалося формування нових нервово-мязових синапсів, зміна структури мяза убік переваги білих мязових волокон, що є маркером зниження патологічної спастичности мязів.