Секуляризація православної духовної хорової музики в російській та українській культурі XVII–XXI ст. - Автореферат

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ Секуляризація православної духовної хорової музики в російській та українській культурі XVII-XXI ст.Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і туризму України. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Польська Ірина Іллівна, Харківська державна академія культури, професор кафедри теорії музики та фортепіано Захист відбудеться “17” квітня 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м.Важливим чинником духовної стабілізації соціокультурного світу стає в нашу добу суттєве підвищення ролі релігійної сфери, що привело як до справжнього ренесансу суто релігійної свідомості, так і до широкого звернення сучасної науки та мистецтва до цієї проблематики і пошуку нових шляхів її пізнання. Важливе місце в розвитку сучасного українського мистецтвознавства та культурології посідають й наукові розвідки у сфері музичної регіоники, зокрема регіоники Харкова, саме тому в дисертації актуалізуються питання розвитку та секуляризації духовної культури Харківщини 2-ї пол. Робота узгоджена з “Тематичним планом наукових досліджень Харківської державної академії культури на період 2006-2010 рр.”, затвердженим вченою радою ХДАК (протокол № 8 від 27.02.2006 р.), та відповідає темі “Дослідження з проблем мистецтвознавства та фольклористики”. надати загальну характеристику основних історичних етапів еволюції православної духовної хорової музики в Україні та визначити змістовні передумови її секуляризації і нової сакралізації; виявити загальні соціокультурні передумови становлення та розвитку православної духовної хорової музики Харківщини в XVII-XX ст. та визначити шляхи її секуляризації;У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено обєкт і предмет дослідження, його мету, завдання, методологічні засади, наукову новизну та практичне значення.“Явище секуляризації: поняття і сутність” - розкрито основні значення поняття “секуляризація”, розглянуто її конкретно-історичні прояви в різних контекстах від XVII - до початку XXI ст. Визначено, що одним з найважливіших чинників поглиблення останньої є ідеалізація сучасної західної культури постмодерну, яка базується на цінностях, що можна вважати антихристиянськими, та в щонайбільшому ступені виявляє негативні наслідки дехристиянізації культури (Т. “Специфіка православної духовної музики” - позначено та проаналізовано основні сутнісні компоненти, що складають систему православної духовної музики. Визначено загальні передумови функціонування системи православного богослужбового співу, повязані з історичною взаємодією, музичною культурою Заходу, впливом світської (зокрема народної) музики, місцевих та співочих звичаїв тощо. Утім у колишньому СРСР, внаслідок негативного ставлення держави до релігії (зокрема до православної церкви), будь-які наукові розвідки в цій сфері були припинені, тож у цей період дисертаційна проблематика в радянській науці практично не досліджувалася.“Усталення духовного хорового мистецтва на Харківщині (кінець XVII - початок XVIII ст.)” - досліджено історико-культурні передумови становлення духовного хорового мистецтва та хорового виконавства кінця XVII - початку XVIII ст. Простежено активізацію культурно-освітнього розвитку Харківщини початку XIX ст., висвітлено роль у цих процесах колишньої козацької старшини і духівництва та розкрито секуляризаційне значення місцевого народно-побутового впливу на церковно-релігійну сферу. XIX ст.” - проаналізовано розвиток духовного хорового мистецтва в додаткових класах при Харківському колегіумі XVIII-XIX ст. Підкреслено, що форми, методи навчання та ідеї в навчальних програмах музичних класів відповідали загальним вимогам Петербурзької співочої капели, яка була провідником секуляризаційних тенденцій у сфері православної духовної музики. “Духовна хорова музика у світському житті Харкова (університет, приватні навчальні заклади, аматорські гуртки)” - визначено роль Харківського університету (1805 р.) та приватних навчальних закладів міста в розвитку та поступовій секуляризації православного духовного мистецтва.Духовне хорове мистецтво в загальній музичній культурі словянських народів постає як одна з констант православної словянської культури і є одночасно цілісним і динамічним явищем української музичної культури. Зясовано, що процес секуляризації духовної хорової музики активізується під час активних змін у суспільстві - як загальнополітичних і соціальних, так і церковних. Розкрито значення явища секуляризації та виявлено його негативні і позитивні аспекти, характер діалогових взаємодій антиномічних культурних універсалій “секулярного та сакрального”.

Основний зміст роботи