Сатиричний афоризм, каламбур на радіо FM та інших ТРК - Курсовая работа

Завдання курсової роботи передбачає вивчити сатиричні жанри журналістики, зокрема афоризми і каламбури, проаналізувати необхідність їхнього використання і застосування, описати роботу теле-і радіожурналіста на радіо і телебаченні. Адже, включаючи радіо, ми чуємо їх постійно, і, мабуть, навіть не представляємо будь-як розважальну програму без веселих каламбурів і афоризмів. Предметом курсової роботи обрані афоризм і каламбур, що звучать безпосередньо на радіо й інших телерадіокомпаніях. Адже афоризми використовують усюди: починаючи з повсякденного життя звичайних людей і закінчуючи їх використанням високопоставленими чинами в уряді. У даній курсовій роботі були узяті два методи дослідження - бібліографічно-описний і комплексно-аналітичний метод.Неможна уявити сучасне радіо FM без того ж афоризму, або каламбурів. Сатира (від лат. satira - суміш, усяка всячина) як один із специфічних способів відображення дійсності в літературі та мистецтві, за допомогою якого викриваються і висміюються негативні суспільні явища, сягає витоками ще античних часів, коли зявилися викривальні літературні твори, що різко осуджували й висміювали певні явища або певних персон. Тому навіть у репресивні сталінські часи засоби масової інформації не відмовлялися від цих популярних, але ризикованих жанрів, - у багатьох газетах не тільки друкувалися окремі твори цих жанрів, а й цілі гумористичні сторінки та добірки. В художній літературі фейлетон може бути й абстрактним - у ньому бачимо художньо-сатиричне узагальнення негатив них явищ без називання конкретної адреси цих явищ чи конкретних їхніх носіїв. Розходження між пареміями й афоризмами, відзначені в працях різних лінгвістів і в наших спостереженнях, дозволили сформулювати такі обовязкові і факультативні властивості афоризму: він завжди передає закінчену думку, завжди двухаспектен; має значеннєве завершення й умовивід; за структурою - не менш чим речення; має автора, індивідуальність; виступає як знак ситуацій і відносин між речами, поняттями, процесами; містить узагальнення по змісту (генерализованная семантика); може містити кілька речень, виражати більш ніж одну думку; еквівалентність установлюється через ототожнення глибинних структур без формальної морфологічної і лексико-семантичної підтримки; еквівалентність афоризмів відрізняється по типі від еквівалентності прислівїв; не може бути переданий або замінений одним словом; ритмічно найчастіше не організований; може бути парадоксальним і перевертати всю систему цінностей, руйнувати стереотипи; виражає індивідуальне, абсурдне, на перший погляд, думку, сформульована у виді правила; може заперечувати, доводити що-небудь; зміст може виявлятися або модифікуватися в контексті; при розумінні й інтерпретації афоризму відбувається нарощування змісту; афоризм провокационен по своїй суті (провокує думку, емоцію, учинок); існує внутрішня множинність синтаксичних звязків між реченнями, що входять до складу афоризму-тексту; у структурі можлива наявність звертання (неконкретного, узагальненого); можлива форма питального речення і структура питально-відповідної єдності; може містити звязування є, суть, що підкреслюють книжковий характер висловлення і його резонерський характер.Виникають нові його течії, стилі, манери, але афоризм залишається. Якщо в давніх і взагалі в “досучасних” літературах афоризм жив, входячи, переважно, у сюжетну та іншу архітектуру текстів, то кілька століть тому, на порозі так званого Нового часу, він, у багатьох авторських випадках ніби виокремився з традиційної “архітектури”, жанрово емансипувався і зажив цілком самостійним літературним життям. Відтак в уявній світовій бібліотеці маємо ніби “афористичну” полицю, що на ній постали, постають і, напевно, далі поставатимуть збірки - і навіть грубезні - афоризмів гросмейстерів, просто майстрів чи, принаймні, ентузіастів цього жанру. Ці афоризми зявляються тепер і на радіо, і на телебаченні. Інформаційно-музичні радіоканали в основному орієнтуються на досить молодого, енергійного слухача, то, отже, і основний контингент ведучих-ді-джеїв і ведучих новин - молоді люди від 20 до 30 років (приблизно того ж віку або ледве старше основної аудиторії), що добре розбираються в музичних стилях і напрямках, що знають англійську мову (тому що більшість музичних хітов - англомовних композицій), енергійні, веселі, дотепні, здатні потягнути слухачів.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основні поняття про афоризм та каламбур

1.1 Розмаїтість сатиричних жанрів у журналістиці

1.2 Поняття афоризму, каламбуру

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. Роль сатиричного афоризму і каламбуру на радіо й ін. ТРК

2.1 Роль сатиричного афоризму на радіо і ТРК

2.2 Роль каламбуру на радіо і ТРК

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. Афоризми і каламбури в відомих радіо і телепередачах

3.1 Афоризми Миколи Фоменка на „Русском радіо”

3.2 Каламбур в програмі відіокоміксів „Каламбур”

Висновки до третього розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ