Сармати Північного Причорномор’я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇОфіційні опоненти доктор історичних наук, старший науковий співробітник, МАКСИМОВ Євген Володимирович; доктор історичних наук, доцент, СОРОЧАН Сергій Борисович, Харківський державний університет, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Захист відбудеться “25 “жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук при Інституті археології НАН України за адресою: 254655, Київ-210, проспект Героїв Сталінграда, 12. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту археології НАН України за адресою: м.Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12.Щільно контактуючи з землеробськими племенами зарубинецької культури, пізніми скіфами Нижнього Подніпровя та Криму, сармати певною мірою впливали на їх матеріальну та духовну культуру. Однак, незважаючи на велику кількість археологічних памяток у регіоні, що вивчається, і наукових робіт, присвячених їм, в науці досі відсутнє узагальнююче дослідження з історії та культури сарматського світу Північного Причорноморя, яке відповідало б сучасному станові матеріалу. Не менш важливими є й окремі аспекти проблеми: остаточне визначення часу та характеру початкового етапу проникнення сарматів на територію колишньої Скіфії, хронологія та періодизація сарматської культури Північного Причорноморя в світлі новітніх розробок сарматознавства, грунтовне археологічне дослідження різних періодів розвитку сарматської культури на Україні, розвязання на основі сучасного матеріалу проблеми взаємовідносин сарматів з оточуючим населенням (осілі варварські культури та античний світ) і усвідомлення їх ролі в етногенетичних процесах на давній території України в 1 тис. н.е., дослідження звязків, схожості та відміни сарматських культур Північного Причорноморя і Азіатської Сарматії, коректування та вирішення деяких дискусійних питань сарматознавства. Однак з цього переліку проблем, кожна з яких може бути темою окремого дослідження, найбільш актуальними уявляються розробка хронології сарматської культури Північного Причорноморя та її періодизації і реконструкція на підставі всіх категорій джерел етно-політичної історії сарматських племен регіону. Актуальність перших двох проблем продиктована, з одного боку - важливістю хронологічних індикаторів як основи для датування сарматських памяток, з іншого - слабою розробленістю цього питання стосовно території, що вивчається, якісними змінами джерелової бази на цей час та наявністю новітніх хронологічних розробок по іншим регіонам Сарматії.Вступ містить обгрунтування актуальності теми, в ньому визначаються наукова новизна, територіальні та хронологічні рамки дослідження, його практичне значення, подаються дані про його методику та джерелову базу, про особистий внесок здобувача в роботи у співавторстві, апробацію результатів, структуру та обсяг.Найбільш актуальними питаннями сарматознавства лишаються: час та характер появи сарматів на території сучасної України; визначення хронологічних меж різних періодів сарматської культури Північного Причорноморя; узагальнююче дослідження сарматських памяток східної України та Дніпро-Дністровського межиріччя; дослідження контактів сарматів з сусідами - носіями осілих варварських культур та античним світом; звязки сарматських памяток України з памятками Дону, Кубані, Поволжя, Алфьольда та Добруджі і встановлення їх історичного навантаження; дослідження окремих категорій матеріальної культури сарматів України. До останнього часу всі дослідники користувалися хронологічною схемою К.Ф.Смірнова - Б.М.Гракова, згідно якої виділялися савроматська або блюменфельдська, ранньосарматська або прохорівська, середньосарматська або суслівська та пізньосарматська або аланська культури. Неузгодженість між археологічним матеріалом і даними античної письмової традиції, що помічалася все частіше, примусила дослідників ще раз переглянути засади для хронології і періодизації сарматської культурно-історичної спільноти. Лише в другій половині цього століття в поховальному обряді та матеріальній культурі сарматів відбуваються різкі зміни, що діагностують початок побутування нової - пізньосарматської - культури. Таким чином, за новою хронологією періодизація сарматської культурно-історичної спільноти набуває такого вигляду: ранньосарматська культура - 2 - 1 ст. до н.е., середньосарматська - 1 - середина 2 ст.н.е., пізньосарматська - друга половина 2 - перша половина 4 ст.н.е.Памятки, що містять речі 1 списку, репрезентовані похованнями, випадковими знахідками та комплексами, що одержали в літературі назву "скарби". З 53 поховань, орієнтація яких зафіксована, більш, ніж половину (30) було орієнтовано в північному секторі, майже пяту частину (10) - в південному, три поховання було орієнтовано на схід. На сході в цей час переважає орієнтація в південному секторі, яка складає 82,9% в Поволжі - Подонні та більш ніж 50% на Нижньому Доні - різниця чимала.

Основний зміст роботи