Структура захворювань органів травлення у дітей. Підвищенні частоти хронічних гастродуоденітів. Поліморфізм клінічної симптоматики. Патологічний процес сполучених органів шлунково-кишкового тракту. Диференційовані методи санаторно-курортного лікування.
При низкой оригинальности работы "Санаторно-курортне лікування дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, з урахуванням вегетативних дисфункцій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано на кафедрі сімейної медицини та загальної практики Одеського державного медичного університету МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Попік Галина Степанівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини та загальної практики. Офіційні опоненти:-доктор медичних наук, професор Галіна Ірина Віталіївна, Український науково-дослідний інститут медичної реабилитації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу; травлення гастродуоденіт кишковий доктор медичних наук, старший науковий співробітник Поберська Валентина Олександрівна, Український науково-дослідний інститут дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України, заступник директора з наукової роботи. Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2003р. о 14 години на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м.Розробити й обґрунтувати диференційовані методи санаторно-курортного лікування дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт залежно від кислотоутворюючої функції шлунку та з урахуванням вегетативних дисфункцій. Разробити та вивчити вплив диференційованих методик вакуумультрафонофорезу лікарської суміші залежно від кислотоутворюючої функції шлунку на основні прояви хронічного гастродуоденіту у дітей (при підвищеній кислотоутворюючой функції шлунку - ранітидин, пелоїдин та діметілсульфоксид, при зниженій кислотоутворюючій функції - лікарську суміш, що складається з плантаглюциду та діметілсульфоксиду). Виявлено особливості взаємозвязку між місцем проживання дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, кислотоутворюючою функцією шлунку й типом реагування вегетативної нервової системи. Встановлено, що використанне вакуумультрафонофорезу лікарської суміші, застосуваної диференційовано, залежно від кислотоутворюючої функції, викликало в усіх обстежених дітей виразну позитивну динаміку з боку основних патогенетичних проявів хвороби: відбувалося поліпшення стану слизових оболонок шлунку й дванадцятипалої кишки, нормалізувався рівень ферментів й їхніх інгібіторів, кислотоутворююча функція шлунку. Розроблено лікувально-реабілітаційні комплекси для дітей, хворих на ХГД і з порушеннями ВНС, на підставі диференційованих методик ВУФФ лікарської суміші залежно від кислотоутворюючої функції шлунку, низькочастотного електроімпульсного впливу, перлистих ванн, які сприяють поліпшенню клінічного стану дітей, нормалізації кислотоутворюючої функції шлунку, відновленню нейровегетативних реакцій організму, що загалом підвищуює ефективність санаторно-курортної терапії.Виявлено, що у 66,7% дітей, які страждають від хронічного гастродуоденіту, наявними є розлади функції вегетативної нервової системи, що ускладнюють перебіг захворювання, знижують ефективність терапевтичних заходів на санаторному етапі й вимагають застосування спрямованих методів корекції. У дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, у 77,8% випадків відзначається підвищена кислотоутворююча функція шлунку, яка сполучається зі значним підвищенням активності пепсину, трипсину у сироватці крові і зустрічається вірогідно частіше, при вегетативних дисфункціях як ваготоничної (здебільшого), так і симпато-і амфотонічної (рідше) спрямованості. Застосування вакуумультрафонофорезу лікарської суміші у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, запровадженого диференційовано, залежно від кислотоутворюючої функції шлунку за опрацьованою нами методикою, спричинює безперечну виразну позитивну динаміку з боку основних патогенетичних проявів хвороби: поліпшення стану слизових оболонок шлунку й дванадцятипалої кишки: помірне подразнення слизової оболонки без гіперемії зберігається у 26,2% викладків, а за наявності гіперемії - лише у 9,5% випадків, нормалізацію рівня ферментів й їхніх інгібіторів, кислотоутворюючої функції шлунку. При надходженні дітей, що страждають від хронічного гастродуоденіту, на санаторно-курортне лікування, першочерговим заходом, окрім, вивчення кислотоутворюючої функції шлунку, повинно стати дослідження стану слизової оболонки шлунку й дванадцятипалої кишки, оцінка стану ВНС за даними опитувальника А.М.Вейна, таблицям щодо дослідження вегетативних порушень, розрахунками індексу Кердо, показаннями кардіоінтервалографії у спокої й після кліно-ортостатичної проби.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы