Санаторно-курортна реабілітація хворих після ендопротезування кульшового суглоба - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Кримська республіканська установа "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М.Одним із найбільш актуальних та таких, що швидко розвиваються, методів лікування остеоартрозу є ендопротезування (ЕП) суглобів, застосування якого призводить до запобігання стійкої втрати та більш повного відновлення працездатності хворих, підвищення якості їх життя (Герасименко С.І. та ін.; 2008, Learmonth I.D. et al., 2007). Стан та зміцнення мязового апарату у хворих після ЕП КС має велике значення на всіх етапах реабілітації, є одним із найважливіших факторів для подальшого функціонування оперованої кінцівки, збереження нормального обсягу рухів у суглобі та тривалості строків служби ендопротеза, запобігання розвитку таких післяопераційних ускладнень, як звих або зміщення компонентів ендопротеза (DELISA J.A., Gans B.M., 2005; Brander V. et al., 2006). На сьогодні немає обґрунтованих принципів санаторно-курортного лікування хворих після ЕП КС, особливо в ранньому післяопераційному періоді, чіткого систематизованого алгоритму спрямування хворих на етапи медичної реабілітації, не розроблені оптимальні терміни та критерії їх проведення, не визначені критерії оцінки ефективності терапії, немає диференційованих комплексів реабілітації з застосуванням фізичних чинників та засобів ЛФК, відсутні дані тривалого спостереження за хворими, які проходили етапну реабілітацію, зокрема щодо збереження працездатності. Обґрунтувати та розробити принципи етапного відновлювального лікування хворих після ендопротезування кульшового суглоба, розробити диференційовані реабілітаційні комплекси на санаторно-курортному етапі залежно від строків направлення після хірургічного лікування, його особливостей, віку та супутньої патології хворих. Уперше розроблено базовий реабілітаційний комплекс для хворих після ендопротезування кульшового суглоба в ранньому післяопераційному періоді (до 21 доби після операції) із залученням гідрокінезотерапії, доведено його висока ефективність (патент № 55472, Україна "Спосіб ранньої санаторної реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба").Робота базується на результатах обстеження 305 хворих після ЕП КС, з яких 265 пацієнтів проходили відновлювальне лікування в умовах спеціалізованого відділення реабілітації хворих з травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (Київ) та 40 хворих (контрольна група), які не проходили санаторний етап реабілітації. Хворі були розподілені на три групи залежно від строків направлення на етап санаторної реабілітації після хірургічного лікування (Героева И.Б., 2003): І група (158 хворих) - ранній післяопераційний (до 21 доби після операції); Діагнози пацієнтів, які були направлені на санаторний етап реабілітації після ЕП КС: коксартроз - 198 хворих, з них диспластичний - 53, асептичний некроз голівки стегнової кістки - 33 пацієнта, перелом шийки стегна - 27 та з інших причин - 10 хворих, були встановлені до хірургічного лікування в стаціонарі, з якого вони направлялись на санаторний етап реабілітації. 205 хворих (77,4 %), які були направлені на санаторний етап реабілітації, та всі хворі контрольної групи (40 хворих) були прооперовані в Центрі ендопротезування суглобів ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України". У звязку зі значним виявленням остеохондрозу хребта (ОХХ) у хворих (161 пацієнт (61 %) з переважним ураженням попереково-крижового відділу), було виділено підгрупу хворих (60) з І-ої та ІІ-ої груп (незалежно від способу фіксації компонентів ендопротеза та віку) з вертебральними та екстравертебральними (рефлекторно-мязовими) проявами ОХХ попереково-крижового відділу І-ІІ ст., з них 30 хворих отримували додатково розроблений реабілітаційний комплекс, а 30 служили в якості контролю.Так, якщо крива ОР реакцій у нормі має типовий двогорбий характер, то графік вертикальної складової у цих хворих має значно занижені характеристики сили опори переднього та заднього поштовхів, що свідчить про повільне наступання на опору та відштовхування (рис. Через 2 тижні після ЕП КС, тобто під час вступу на санаторний етап лікування для хворих ІА підгрупи та виписці додому для IVA (контрольній) підгрупи, були відзначені незначні позитивні тенденції до змін динамограми вертикальної складової без достовірних відмінностей в обох підгрупах (табл. Через 6 тижнів (наприкінці ранньої санаторної реабілітації) у хворих ІА підгрупи для оперованої кінцівки графік динамограми вертикальної складової одноопорного періоду характеризувався значним збільшенням силових навантажень переднього поштовху (L1) до 106,8 % та заднього поштовху (L3) до 107,8 %, і в той же час значно зменшилося навантаження міжпоштовхового періоду (L2) на 8,5 % при збереженні додаткових мінімумів (табл.

1. Основний зміст роботи