Санітарно–гігієнічне обґрунтування використання природних сорбентів для елімінації важких металів з організму свиней - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Лясота Василь Петрович, Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної медицини кандидат ветеринарних наук, доцент Жиліна Валентина Миколаївна, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини Захист відбудеться “29” вересня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Особлива роль серед них належить важким металам, що вирізняються високою токсичністю і можуть негативно впливати на живі організми, навіть у дуже низьких концентраціях (Трахтенберг І.М. та ін., 1994; Засєкін Д.А., 1999; Савченко Ю.І. та ін., 2006). Розробка науково-практичних основ ведення свинарства на базі промислових комплексів у зонах техногенного забруднення зумовлена, в першу чергу, високим вмістом важких металів у кормах, включення яких у раціон тварин призводить до погіршення клінічного стану, порушення обміну речовин, суттєвого зниження продуктивності та санітарної безпеки продукції тваринництва. Враховуючи важливість цієї проблеми, актуальними є дослідження вмісту найпоширеніших важких металів: свинцю, кадмію, мишяку та ртуті у кормах для свиней; вивчення їх впливу на клінічний стан, обмін речовин, продуктивність, якість і безпеку продуктів забою тварин. Метою наукових досліджень було провести санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування природних сорбентів (каолін, алуніт та їх суміш) свиноматкам та молодняку свиней для виведення важких металів з їх організму, підвищення продуктивності та одержання санітарно безпечної продукції. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання: дослідити вміст важких металів (свинець, кадмій, мишяк, ртуть) у кормах для свиней; сорбент свиня безпечний метал встановити ефективні дози використання природних сорбентів (каоліну, алуніту та їх суміші) у кормах для свиней для зниження інтенсивності накопичення важких металів у органах і тканинах та одержання безпечної свинини;В першому досліді визначали вміст важких металів у кормах для свиноматок, молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі. З цією метою відбирали середні зразки кормів: комбікорму, кормових буряків, сухих сколотин, травяного борошна, зерна пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи, гороху, висівок пшеничних, шроту соняшникового, борошна мясо-кісткового та кормових дріжджів. У кормах визначали вміст свинцю, кадмію, мишяку та ртуті, вологи, сухої речовини, сирих протеїну, клітковини, жиру, золи, безазотистих екстрактивних речовин, кальцію і фосфору. У другому досліді досліджували гематологічні показники, якість молозива, молока та відтворну здатність свиноматок в умовах надходження до організму важких металів у низьких дозах та застосування сорбентів: алуніту, каоліну та їх суміші. З цією метою для досліду відбирали холостих свиноматок (n=32) великої білої породи, з яких було сформовано методом груп-аналогів 4 групи: контрольну та три дослідні по 8 голів у кожній згідно схеми, наведеної в табл.Аналіз кормів, що використовують в годівлі свиноматок і молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі, показав, що вміст кадмію у комбікормі, кормових буряках, сухих сколотинах, травяному борошні, зерні пшениці, ячменю, вівса, пшеничних висівках, кукурудзі, мясо-кістковому борошні та кормових дріжджах не перевищував максимально допустимих рівнів (МДР), однак в насінні гороху він досягав цієї величини, а в соняшниковому шроті - перевищував МДР більш, ніж у 2 рази (табл. На 100-ту добу поросності відмічено збільшення кількості еритроцитів у крові свиноматок третьої дослідної групи на 26 %, а у свиноматок другої, третьої і четвертої дослідних груп підвищення концентрації гемоглобіну відповідно на 3,8%; 7,6 та 2,8 % порівняно з контролем (табл. Вміст кобальту в крові свиноматок при згодовуванні алуніту та каоліну в цей період не відрізнявся від аналогічних показників у тварин контрольної групи, а при згодовуванні суміші алуніту та каоліну зростав на 53% порівняно з контролем. У крові холостих свиноматок дослідних груп порівняно з контролем встановлено зниження вмісту свинцю відповідно на 21,6; 37,3 та 52,9 %, кадмію - у 13,3; 12,8 та 22,5 рази та мишяку - на 23,1; 26,9 та 61,5 % (табл. Як показали подальші результати досліджень, згодовування каоліну або його суміші з алунітом свиноматкам другої та четвертої дослідних груп не впливало на вміст макро-та мікроелементів у молозиві та молоці після їх опоросу.У дисертаційній роботі наведено санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування природних сорбентів: каоліну, алуніту та їх суміші свиноматкам та молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі.

Основний зміст роботи