Санітарно-гігієнічне обґрунтування використання бактерицидного бетону в приміщеннях при вирощуванні свиней - Автореферат

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ Санітарно-гігієнічне обґрунтування використання бактерицидного бетону в приміщеннях при вирощуванні свинейНауковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри гігієни сільськогосподарських тварин. Захист дисертації відбудеться “19 ”грудня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.01 в Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, Мала Данилівка, Дергачівський район Харківської області, головний корпус. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, Мала Данилівка, Дергачівський район Харківської області, головний корпус. Так, доведено, що загибель мікроорганізмів на стінах із бактерицидної штукатурки відбувається через шість годин і через 12 годин їх не виявляють, а у бетоні без додавання дезінфектанту - мікроорганізми зберігають свою життєдіяльність. бетон будівельний бактерицидний дезінфектант Показник загибелі свиней у контрольній групі був 22 %, у першій дослідній - 13 % і у другій - 7 %.Більшу частину життя тварини проводять у приміщеннях, тому на їх здоровя впливають оточуючі споруди (Марков Ю.М., Демчук М.В. Будівельники дослідили вплив дезінфікуючих добавок до бетону, які покращують його довговічність, але не вивчений їх вплив на тварин та людей, мікроклімат у приміщеннях (Ратінов В.Б., Розенберг Т.І. Бактерицидні добавки для бетону повинні тривалий час зберігати свої властивості, тобто не інактивізуватися іншими речовинами та продуктами гідратації цементу; але й не виявляти корозійного впливу на бетонну арматурну сталь і не погіршувати фізико-механічних властивостей бетону, а також не мати різкого або неприємного запаху, токсичного впливу на організм людей та тварин (Байдевлятов А.Б., Леткевич І.Ф. Мета досліджень - провести санітарно-гігієнічну оцінку приміщень, зведених з бактерицидного бетону та обґрунтувати доцільність його використання при будівництві свинарників. Методи дослідження - поставлені завдання вирішувалися з використанням фізико-механічних (міцність), токсикологічних (на інфузоріях, рибках гупі), клінічних (частота дихання, пульс, температура тіла), гематологічних (концентрація гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів), біохімічних (білків та їх фракцій), гігієнічних (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря), санітарно-мікробіологічних (мікробна контамінація методом дисків і агарових відбитків, посів проб повітря на МПА для визначення життєдіяльності мікроорганізмів), статистичних (біометрична обробка результатів досліджень), зоотехнічних (продуктивність, збереженість, захворюваність свиней) методів дослідження.Перша дослідна група розміщувалась у приміщенні, стіни якого оштукатурені бетонним розчином з вмістом дезінфектанту ВВ-1 1 % концентрації. Контрольна група знаходилась у приміщенні, стіни якого були оштукатурені бетонним розчином без бактерицидних домішок. Для дослідження готували спеціальні розчини керамзитобетону, бетону і розчин для штукатурки, відносно цементно-піщаної суміші вводили дезінфектант метацид 1 %, метацид 2 %, ВВ-1 1 %, ВВ-1 2 %. кров отримували у поросят з судин вуха, вміст гемоглобіну визначали методом Дервіза, кількість еритроцитів і лейкоцитів - лічильником Пікоскалє, вміст загального білка, альбумінів, глобулінів визначали біуретовим методом, бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові визначали за методом Мишеля і Трефферс, підраховували згідно методик фагоцитарне число (співвідношення кількості фагоцитованих мікроорганізмів до загальної кількості лейкоцитів), індекс (середня кількість фагоцитованих мікроорганізмів одним лейкоцитом) і активність (відсоткове співвідношення активних, які брали участь у фагоцитозі, лейкоцитів, до загальної кількості підрахованих лейкоцитів) згідно методики В. При дослідженні виживання мікроорганізмів на поверхні зразків будівельних матеріалів було виявлено, що штукатурка з додаванням ВВ-1 має помітну бактерицидну активність на тест-культури, тоді як на відбитках, взятих з поверхні контрольного матеріалу та штукатурки без домішок при тривалій експозиції спостерігався суцільний ріст мікроорганізмів.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання про те, що будівельні матеріали стін тваринницьких приміщень є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, оскільки мікроструктура капілярної системи будівельних матеріалів недосяжна для дезінфектантів. Перспективним матеріалом для влаштування стін є бактерицидний бетон з додаванням дезінфектанту ВВ-1 2 % концентрації (межа міцності керамзитобетону становить 21,02±0,40 МПА, бетону - 20,81±0,31 МПА, штукатурки - 7,07±0,37 МПА). Руйнування бактерицидних бетонів з додаванням ВВ-1 2 % концентрації не відбувалось навіть після експозиції їх протягом 90 діб у агресивних середовищах тваринницьких приміщень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ