Санітарно-гігієнічна оцінка впливу абіотичних факторів на природну резистентність м’ясних каченят - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТНІСТЬ МЯСНИХ КАЧЕНЯТВ умовах інтенсивного ведення качківництва одним із вирішальних факторів підвищення резистентності організму птиці до впливу несприятливих абіотичних факторів є підтримання оптимального мікроклімату в приміщеннях і дотримання технології вирощування, котра забезпечує нормальний фізіологічний стан організму, а також високий рівень природних захисних сил. Особливу актуальність має вирішення цієї проблеми в теперішній час у звязку з переведенням птахівництва на промислові технології, за яких каченята зазнають постійних неспецифічних стресів, гіпо-і авітамінозів, гіпоксії, дефіциту інсоляції, мікро-і макроелементів, біологічно активних речовин. У цьому звязку теоретичний інтерес і практичну значимість мають дослідження, спрямовані на виявлення впливу абіотичних факторів (мікроклімату, систем і способів вирощування, обміну повітря, підстилки, тощо) на формування природної резистентності будь-якого живого організму і, особливо, у критичні періоди його життя. Дати санітарно-гігієнічну оцінку абіотичним факторам та вивчити їх вплив на природну резистентність, продуктивність та збереженість мясних каченят. визначити стан природних захисних сил організму, продуктивність і збереженість каченят при різних способах їх вирощування;Порівняльна група вирощувалась у приміщенні на 1500 голів каченят і три групи: перша - на 2000, друга - на 2500 і четверта - на 3000 каченят. Обєктом для досліджень були чотири секції, в кожній по 2000 голів, пташника: у контрольній - після 49-добового вирощування каченят дотримувались принципу „все зайнято - все порожньо” і після дезінфекції 21 добу витримували на профілактичній перерві. Рибав задавали чотирьом дослідним групам (до основного раціону) відповідно з розрахунку 0,25, 0,50, 0,75, 1,00 см. куб/кг живої маси і дві групи, яким гідротривіт (до основного раціону) розводили з розрахунку на 100 л. води і задавали по 20 і 40 см. куб. голову. Натуральними замірами встановлено, що із загальної площі приміщень на аеростази припадає: у пташниках на 1500 каченят - 30%, на 2000 каченят - 35%, на 2500 каченят - 45% та на 3000 каченят - 50%. Встановлено, що у каченят 20-добового віку дослідної групи запальний набряк становив площу 0,43 ± 0,09 см. кв., контрольної - 0,94 ± 0,05 см. кв., а позитивна реакція на введення антисироватки в цьому віці спостерігалась у 60,3 і 41,6% каченят відповідно.Встановлено, що серед основних факторів, які впливають на санітарно-гігієнічний стан пташників і рівень природних захисних сил організму та збереженість каченят є забезпечення оптимального мікроклімату, дотримання принципу „все зайнято - все порожньо” та санітарних перерв після завершення технологічного циклу; У пташниках для вирощування каченят із підвищенням місткості приміщення від 1500 до 3000 голів збільшується площа зон аеростазів, в яких усі параметри мікроклімату і, в особливості, ЗМЧ та кількість умовно - патогенної мікрофлори, значно перевищують ГДК. Вирощування каченят на незмінній підстилці без витяжки повітря із зони розміщення птиці обумовлює погіршення мікроклімату, оскільки з 1 м. кв. її поверхні виділяється у приміщення за годину аміаку - 40 мг, сірководню - 20 мг, діоксиду вуглецю - 10 мг.; При використанні трьох варіантів вирощування каченят на підстилці із подрібнених стебел кукурудзи (контроль), а також комбінаціях сітчастої підлоги 30 і 70% та глибокої підстилки (дослідні) встановлено, що максимальна концентрація шкідливих газів була в контролі, а мінімальна - у другій дослідній групі.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ