Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи, об"єкти експертизи та її нормативне регулювання. Структура органів санітарно-епідеміологічних служб. Мета і завдання гігієнічної експертизи товарів, її види. Показники безпеки в товарній експертизі.
Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів. В першому питанні визначено основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи, обєкти експертизи та нормативне регулювання в галузі санітарно-гігієнічної експертизи. Третє питання визначає мету і завдання гігієнічної експертизи товарів . В четвертому питанні детально охарактеризовано види санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки в експертизі товарів.Необхідність санітарно-гігієнічної експертизи обумовлена правом громадян України на безпеку товарів, що підтверджується Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини". Проблема безпеки набуває особливої актуальності у звязку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних звязків України із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних обсягів продукції, з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів. Найважливішим завданням Державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоровя людини. Існує також визначення безпечності як оцінки можливого негативного впливу на здоровя населення небезпечних факторів шляхом досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів. • вмісту харчових добавок, які не отримали у встановленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені до використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких гарантує безпечне використання харчових продуктів і продовольчої сировини, аналіз того, чи їх вміст перевищує встановлені гранично допустимі рівні;Державна санітарно-епідеміологічна служба (надалі СЕС) Міністерства охорони здоровя (надалі МОЗ) України - це централізована система органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічного профілю, яку очолює Головний державний санітарний лікар України - перший заступник Міністра охорони здоровя України. На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи МОЗ покладаються функції спеціально уповноважених відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та обєктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Державну санітарно-епідеміологічну службу представляють установи і заклади цього напряму. Очолює службу Міністерство охорони здоровя України, йому підпорядковуються Головне санітарно-епідеміологічне управління, а також частини і підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Служби безпеки України. Державні санітарно-епідеміологічні служби Міністерства оборони, внутрішніх справ України, Служби безпеки України очолює головний державний санітарний лікар відповідного міністерства, відомства.Вивченню та оцінці піддягають документи (проекти, технологічні регламенти, державні стандарти та інша нормативно-технічна документація) на вироби, сировину, технології, діючі обєкти та повязані з ними небезпечні фактори на відповідність вимогам санітарних норм. На підставі санітарно-гігієнічної експертизи видається висновок - документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів. Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоровя людини. Гігієнічна експертиза харчових продуктів здійснюється згідно з правами та обовязками, покладеними на органи та установи СЕС МОЗ України. Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у нормативній документації, стандартах, відповідністю продукції вимогам безпеки до життя та здоровя населення здійснюють органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом проведення випробувань.В Україні застосовують термін "чужорідні хімічні речовини (ЧХР)", до яких відносять також речовини, спеціально добавлені у харчові продукти (добавки), і хімічні речовини, що забруднюють їх на всіх етапах життєвого циклу - виробництво, зберігання, транспортування, обробка тощо. Шкідливі хімічні речовини можуть входити до хімічного складу натуральних продуктів (наприклад, алкалоїди, сполуки пептидної природи) або зявлятися в продуктах за визначених умов: під час проростання картоплі, нерестування риб, збирання бджолами меду з рослин, які надають йому отруйних властивостей. ЧХР включають сполуки, які за своєю природою і кількістю не характерні для натурального продукту, але можуть бути добавлені з метою удосконалення технології, збереження або покращення якості продукту, його харчової цінності. Афлатоксином В1, забруднюються кукурудза, рис, соняшникова олія, білкові ізоляти; мікотоксином М1, - молочні продукти; дезоксіваленом - пшениця, кукурудза, продукти їх переробки; патуліном - фруктові і овочеві со
План
План
ВСТУП
РОЗДІЛ I Теоретичні основи санітарно-гігієнічної експертизи
1.1 Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи товарів
1.2 Структура органів санітарно-епідеміологічних служб
1.3 Гігієнічна експертиза товарів мета і завдання
1.4 Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки в експертизі товарів
РОЗДІЛ II Порядок проведення санітарно - гігієнічної експертизи товарів на прикладі
2.1 Економіко-організаційна характеристика ТОВ “Гермес”
2.2 Планова та позапланова гігієнічні експертизи на ТОВ “Гермес”
2.3 Характеристика поетапного проведення санітарно - гігієнічної експертизи на підприємстві “Гермес”
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
