Санітарно-гігієнічні особливості адаптації імпортованої голштинської худоби різного походження в умовах степової зони України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор ВИСОКОС Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор ЧОРНИЙ Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни доктор ветеринарних наук, професор ГОНЧАРЕНКО Володимир Михайлович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і технології виробництва продуктів тваринництва Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра зоогігієни і основ ветеринарної медицини, м. Захист дисертації відбудеться “17” жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Основною метою досліджень було вивчення особливостей адаптації імпортованої голштинської породи великої рогатої худоби різної за своїм екогенетичним походженням (Данія, Німеччина, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України за показниками фізіологічного статусу, станом захворюваності, молочної продуктивності і відтворної здатності. дослідити особливості фізіолого-імунологічного статусу організму імпортованих корів різного екогенетичного походження за сезонами року в умовах інтенсивної технології їх використання за морфологічним складом, біохімічними та імунологічними показниками крові; визначити вплив спекотних погодних умов (у літній період) на корів різного екогенетичного походження за клініко-фізіологічними показниками організму; у порівняльному аспекті проаналізувати показники молочної продуктивності (за надоєм молока, вмістом у ньому жиру та білка) корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну; дослідити вікові зміни природної резистентності телят за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, енергією росту телят, народжених коровами різного екогенетичного походження;У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи у вирішенні наукової задачі, що виявляється у зясуванні внутрішньопородної адаптаційної нерівнозначності імпортованих корів голштинської породи і отриманих від них телят за специфічних природно-кліматичних і господарських умов степової зони України. У межах породи встановлена значна варіабельність у пристосувальній пластичності тварин залежно від їх попереднього екогенезу (датського, німецького, угорського) за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, станом захворюваності, рівнем молочної продуктивності, репродуктивної функції і за життєздатністю телят молочного віку, що має прикладне значення в прогнозуванні потенційної адаптаційної можливості тварин голштинської породи з урахування їх попереднього екогенезу. При цьому встановлено, що корови датського походження мали більш високі і вирівняні показники природної резистентності за всіма сезонами року, переважаючи своїх ровесниць угорського і німецького походження: за бактерицидною активністю сироватки крові на 5,7 і 2,6.%, фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 5,8 і 11,9 % і за вмістом імуноглобулінів класу G - на 7,8 і 9,8 % (Р<0,01-0,05). Кількість еозинофілів у крові була нижчою за її показники у тварин угорського і німецького походження відповідно в 2,3 і 1,5 раза (Р<0,05). На спекотну дію денної температури у літній період (29,9-31,2 °С) тварини імпортованої голштинської породи у межах відрідь за походженням реагували підвищенням температури тіла на 0,49-1,01 °С зі збільшенням частоти дихання на 21,8-30,9 %.