Властивості затверділого бетону у вертикально формованих елементах. Роль дисперсного наповнювача в зменшенні систематичної й випадкової складових полів неоднорідності щільності бетону. Виготовлення самоущільнюючих бетонів з карбонатного наповнювача.
Одеська державна академія будівництва та архітектури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник - доктор технічний наук, професо КОВАЛЬ Сергій Володимирович Одеська державна академія будівництва та архітектури, професор кафедри процесів і апаратів в технології будівельних матеріалів. Офіційні опоненти доктор технічних наук, професор ГОЦ Володимир Іванович Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів; кандидат технічних наук, доцент Синякін Анатолій Геннадійович Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, доцент кафедри фізико-хімічної механіки та технології будівельних матеріалів, конструкцій та виробів. Захист відбудеться «26 » жовтня 2010 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.085.01 в Одеській державній академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м.«самоущільнюючих бетонів» - СУБ (Self-compacting Concrete, SCC), здатних ущільнюватися без вібрації у густоармованих конструкціях, що визначає ряд істотних переваг перед звичайними - економія робочої сили, легкість прокачування бетононасосами та ін. Пріоритетними для таких бетонів стають вимоги до розтікання суміші і щільного заповнення форм, оптимальної вязкості, високій однорідності, здатності до проходження між елементами арматурного каркаса без блокування крупного заповнювача, а також витиснення повітря під власною масою. Предмет досліджень - кількісні залежності, що описують вплив параметрів складу на показники якості суміші і затверділого бетону. У першому розділі досліджено шляхи створення самоущільнюючих бетонів, виявлено перспективні добавки і наповнювачі, розроблена наукова гіпотеза досліджень. Вплив досліджуваних факторів на вязкість (Па•с) цементних композицій (при мінімальних деформаціях зсуву ?"=0,357 с-1 ) адекватно описується залежністю (1) з помилкою Sэ=1,9 Па•с при ризику ?=0,05: Залежності типу (1) описують як вплив концентрацій СП і наповнювача, так і індивідуальний вплив фракцій наповнювача, взаємодії в їх суміші, міжгрупову взаємодію.Виявлено особливості впливу карбонатного наповнювача (його вмісту й питомої поверхні в діапазоні 200…400 м2/кг) у комбінації із суперпластифікатором полікарбоксилатного типу на параметри реологічних властивостей (пластична вязкість, гранична напруга зсуву) дисперсної матриці бетону. На доцільність компромісного управління реологією бетонів СУБ за допомогою рецептурних факторів указує неузгоджена зміна граничної напруги зсуву й пластичної вязкості. Проведені реологічні дослідження вказали на можливість поліпшення характеристик самоущільнюючого бетону за рахунок вибору оптимального гранулометричного складу дисперсного наповнювача. Показано, що для забезпечення реологічних параметрів, найбільш ефективним є карбонатний наповнювач з питомою поверхнею близькою, чи більшою поверхні цементу (400 м2/кг). З використанням спеціальних технологічних тестів, статистичного моделювання й багатопараметричної оптимізації на підставі методу Монте-Карло показана можливість одержанні самоущільнюючих бетонних сумішей при оптимальному управлінні параметрами дисперсної матриці (вміст наповнювача, суперпластифікатора, В/Ц) і каркаса заповнювача (вміст піску в суміші заповнювачів, дрібної фракцій щебеню у крупній); на цій основі розроблені склади наповнювача що відповідають вимогам СУБ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
