Самосвідомість як фактор психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана на кафедрі психології Харківського національного педагогічного університету ім. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Сковороди, доцент кафедри психології. Солодухова Ольга Георгіївна, Словянський державний педагогічний університет, декан факультету психології; Захист відбудеться 1 липня 2006 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 у Харківському національному університеті імені В.Н.В сучасних умовах, коли проходить процес інтеграції української вищої освіти в європейську систему, і це повязано з підвищенням якості підготовки фахівців, що є одним з основних принципів Болонського процесу, особливого значення набуває психологічна адаптація першокурсників до нових умов навчальної діяльності, до нових вимог, до нових форм контролю тощо. Пристосування студентів молодших курсів до нових умов вищої школи належить до найскладніших питань сучасної вищої освіти, оскільки непристосованість створює значні труднощі у навчальному процесі на перших курсах, а також є причиною їхньої незадовільної успішності, а в деяких випадках і відсіву. Нами було зроблено припущення, що неправильне розуміння себе, неадекватне ставлення до нової соціальної ролі і нових умов навчання, може відбитися на рівні здатності першокурсників адаптуватися до нових навчальних умов, до групи однолітків, ускладнити адаптацію взагалі. Усе вищезазначене дозволило нам розглядати особливості сформованості Я-концепції першокурсників як суттєвий фактор, що визначає успішність їхньої адаптації до нових умов навчальної діяльності. Оскільки роль самосвідомості та Я-концепції людини в психологічній адаптації її до навколишнього середовища залишається недостатньо розкритою, то це стало підставою для вибору нами теми дослідження “Самосвідомість як фактор психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності”.У першому розділі “Психологічна адаптація першокурсників до навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема” характеризується сучасний стан розроблення проблеми, розкриваються основні підходи до вивчення психологічної адаптації взагалі та до психологічної адаптації першокурсників до нових умов навчання у вищому закладі освіти, зокрема, визначається структура та зміст цього процесу. Розкривається психологічний зміст понять “процес адаптації”, “результат адаптації”, “рівень адаптації”, “темпи адаптації”, “стійкість адаптації”, “фактори адаптації”, “адаптивна поведінка”, “адаптація до умов навчальної діяльності”. Нами було зроблено припущення про те, що успішність перебігу психологічної адаптації першокурсника значною мірою зумовлюється розвитком його самосвідомості, тобто структурного компоненту особистості (головним ядром якого є Я-концепція), завдяки якому людина здатна визначати міру і характер власної активності, спрямованої на оволодіння соціальним досвідом і способом поведінки. Другий розділ “Дослідження психологічної адаптації студентів 1-го курсу та особливостей сформованості їхньої самосвідомості” містить аналіз результатів констатуючого дослідження, головними завданнями якого було виявлення рівнів психологічної адаптації першокурсників до нових умов навчання у вищому закладі освіти та виявлення особливостей сформованості їхньої Я-концепції, а також визначення проблем, які виникли у студентів протягом першого семестру навчання. Усі досліджувані (залежно від того, яким чином у них сполучаються ці два показника) були розділені на три групи; тим самим були відокремлені три типи Я-концепції.Дослідження присвячено проблемі формування позитивної Я-концепції як важливого структурного компонента особистості, а також розгляду самосвідомості як одного з найважливіших факторів оптимізації психологічної адаптації першокурсників до нових видів навчальної діяльності у вищому закладі освіти. Найбільш обґрунтованою є інтерактивна точка зору на сутність адаптації як на процес взаємодії індивіда і ситуації, діалектичний і системний процес активного пристосування субєкта до неадекватних умов середовища ціною додаткових психоенергетичних витрат, результатом якого є можливість оптимально функціонувати. На момент вступу до ВНЗ у школярів уже сформовані особливості самосвідомості і Я-концепції, що виражаються в усвідомлюваній самооцінці, неусвідомлюваному прийнятті себе, типі Я-концепції, рівні домагань і певних розбіжностях між реальним Я і ідеальним Я. Існує певний взаємозвязок між рівнем успішності психологічної адаптації студентів до нових видів навчання у вищому закладі освіти й особливостями сформованості у них позитивної Я-концепції. Підвищена напруга психофізіологічних механізмів адаптації спостерігається у студентів з дуже низькою усвідомлюваною самооцінкою, з низьким рівнем неусвідомлюваного прийняття себе, із суперечливим і несуперечливим негативним типами Я-концепції, з низьким рівнем домагань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ