Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. ХХ ст.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр.Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор Попова Людмила Данилівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, професор кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки. Захист відбудеться “8“ квітня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м.Суттєвою умовою успішної реалізації сучасних освітніх завдань є не лише безперервність освіти, але й формування у школярів умінь самоосвітньої діяльності, що має своє відбиття в основних державних документах, які регламентують процес освіти в українських школах, форми, методи, засоби передачі різнопланової навчальної й виховної інформації (Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті, закон України “Про освіту” та інші). Позитивним чинником є й те, що СМКШ як первинна база сучасної природничої освіти учнів, організації та впровадження їхньої самостійної роботи репродуктивного і творчого характеру мають додаткові можливості дидактичної експлуатації навколишніх природних та штучних екосистем, що полегшує застосування адекватних, історично стабільних методів природничої освіти учнів. Проведення історико-педагогічного аналізу надає додаткову можливість обґрунтованого впровадження новітніх освітніх технологій, необхідних змін щодо змісту, методів, організаційних форм навчання і виховання учнів, способів реалізації самостійної роботи під час вивчення дисциплін природничого циклу в навчально-виховному процесі СМКШ на Слобожанщині. Отже, актуальність зазначеної проблеми, важливість обєктивного осмислення теоретичного й практичного досвіду минулого для розвитку сучасної малокомплектної школи в Україні, відсутність ґрунтовних узагальнюючих історико-педагогічних досліджень у цій галузі й необхідність розвязання наявних суперечностей зумовили вибір теми: “Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи: історико-педагогічний і системно-структурний з метою узагальнення та систематизації теоретичних положень і досвіду самостійної роботи учнів сільських малокомплектних шкіл щодо вивчення дисциплін природничого циклу; проблемно-цільовий та порівняльний для здійснення теоретичного аналізу архівних матеріалів, комплексу психолого-педагогічної, методичної літератури, періодичних видань та нормативно-інструктивних освітянських документів; історико-ретроспективний для характеристики змісту, форм самостійної роботи учнів під час вивчення природничих дисциплін у малокомплектних школах Слобожанщини досліджуваного періоду.ХХ ст.)” розкрито витоки становлення й розвитку проблеми самостійної роботи учнів; конкретизовано поняття “самостійна робота” як педагогічної категорії та її особливості в умовах сільської малокомплектної школи; обґрунтовано етапи розвитку теорії і практики організації самостійної роботи учнів СМКШ під час вивчення предметів природничого циклу та розкрито її зміст. Мітюров), у братських школах використовувалися такі методи навчання: самостійна робота з книгою, самостійне написання творів, віршів, доповідей, індивідуальне складання віршованих промов, декламацій, виконання домашніх завдань кожним учнем згідно із записами учителя. Узагальнюючим у їхніх поглядах з огляду на проблему вважаємо: переконаність у тому, що природознавство, як предмет у системі навчання поєднане з самостійною роботою учня над конкретним природним обєктом, сприяє розвитку його здатності до дослідження та “пробудження рятівної самодіяльності”; упевненість у необхідності привчання дітей до самостійного спостереження, вивчення, опису й систематизації природних явищ, фактів за допомогою порівняння їх між собою; розробка дослідницьких завдань для самостійних занять учнів; керівництво з боку вчителя самостійною працею учнів як необхідною основою здатності самостійно “переборювати труднощі на шляху від незнання до знання”; демонстрація явищ і предметів природи у “природньо-натуральному вигляді” й у взаємозвязку; включення до змісту природознавства в народній школі сільськогосподарського елемента.

Основний зміст дисертації