Розробка та планування самостійних занять в сфері фізичного виховання, їх форми та особливості організації. Методика проведення самостійних тренувальних занять в учбових закладах, її засоби та інструменти. Самоконтроль студентів за станом організму.
Самостійні заняття заповнюють дефіцит рухової активності, сприяють більше ефективному відновленню організму після стомлення, підвищенню розумової й фізичної працездатності, поліпшують здоровя людини. Таким чином, здоровя необхідно для життя і є вірний спосіб бути в ній здоровим - уміти здоровя зберігати й створювати.1 Приступаючи до фізичних занять з фізичного виховання, обовязково враховуйте стан свого здоровя, і, якщо є які-небудь порушення, порадьтеся з лікарем, з вашим викладачем з фізичного виховання або тренером, яка з відомих методик, які вправи, види спорту вам більше підійдуть, як дозувати навантаження. Поспіх може привести до перевантаження організму й перевтомі. 3 Дуже важливо, щоб фізичні навантаження відповідали вашим можливостям, тому навантаження і їхню складність підвищуйте поступово, контролюючи реакцію організму на них. 4 Памятайте, що результат тренувань залежить від їхньої регулярності, тому що більші перерви (3-4 дня й більше) між заняттями зводять на кінець ефект попередніх вправ. 5 Для того щоб у вас збереглася висока активність і бажання займатися, міняйте місце проведення самостійних занять, частіше займайтеся на відкритому повітрі в парку, сквері, залучайте до тренування своїх товаришів, членів родини.Планування самостійних занять повинне здійснюватися студентами під керівництвом викладачів фізичного виховання. Залежно від стану здоровя, медичної групи, вихідного рівня фізичної й спортивно-технічної підготовленості студенти можуть планувати досягнення різних результатів по роках навчання у вузі - від виконання вимог навчальних і державних нормативів до виконання нормативу майстри спорту України. Студенти спеціальної медичної групи при проведенні самостійних занять повинні консультуватися з викладачем фізичного виховання й лікарем. Студентам, які ставляться до підготовчої групи, рекомендуються самостійні тренувальні заняття із завданням оволодіння всіма вимогами й нормами, передбаченими навчальними й усунення функціональних відхилень і недоліків фізичного розвитку.Існує три форми самостійних занять: Ранкова гігієнічна гімнастика, вправи протягом навчального дня, самостійні тренувальні заняття. У комплексі ранкової гігієнічної гімнастики варто включати вправи для всіх груп мязів, вправи на гнучкість і дихальні вправи. При виконанні ранкової гігієнічної гімнастики рекомендується дотримуватися певної послідовності виконання вправі: ходьба, повільний біг, ходьба (2-3 хв); вправи типу «потягування» із глибоким подихом: вправи на гнучкість і рухливість для рук, шиї, тулуба й ніг: силові вправи без обтяжень або з невеликими обтяженнями для рук, тулуба й ніг (згинання й розгинання рук, в упорі лежачи, вправи з легкими гантелями - для жінок - 1,5-2 кг, для чоловіків - 2-3 кг, з еспандерами, гумовими амортизаторами й ін.); різні нахили й випрямлення, у положенні коштуючи, сидячи, лежачи, присідання на одній і двох ногах і ін.: легені стрибки або підскіки (наприклад, зі скакалкою) - 20-30 з: повільний біг і ходьба (2-3 хв): вправи на розслаблення із глибоким подихом. Між серіями з 2-3 вправ (а при силових послу кожного) виконується вправа на розслаблення або повільний біг (20-30 с). Дозування фізичних вправ, тобто збільшення або зменшення їхньої інтенсивності, забезпечується: зміною вихідних положень (наприклад, нахили тулуба вперед-долілиць, не згинаючи ніг у колінах, з діставанням руками підлоги легше робити у вихідному положенні ноги нарізно й сутужніше робити у вихідному положенні ноги разом): зміною амплітуди рухів; прискоренням або вповільненням темпу: збільшенням або зменшенням числа повторень вправ; включенням у роботу більшого або меншого числа мязових груп: збільшенням або скороченням пауз для відпочинку.Принцип свідомості й активності припускає поглиблене вивчання що займаються теорії й методики спортивного тренування, усвідомлене відношення до тренувального процесу, розуміння мети й завдань тренувальних занять, раціональне застосування засобів і методів тренування в кожному занятті, облік обсягу й інтенсивності виконуваних вправ і фізичних навантажень, уміння аналізувати й оцінювати підсумки тренувальних занять. Принцип систематичності вимагає безперервності тренувального процесу, раціонального чергування фізичних навантажень і відпочинку в одному занятті, наступності до послідовності тренувальних навантажень від заняття до заняття. При визначенні змісту тренувальних занять необхідно дотримувати правил: від простого до складного, від легені до важкого, від відомого до невідомого, а також здійснювати строгий облік індивідуальних особливостей що займаються: підлога, вік, фізичну підготовленість, рівень здоровя, вольові якості, працьовитість, тип вищої нервової діяльності й т. п.; підбор вправ, обсяг і інтенсивність тренувальних навантажень здійснювати відповідно до сил і можливостями їхнього організму. Для зміцнення мязів черевного преса й тазового дна рекомендується виконувати вправи в положенні сидячи й лежачи на спині з підніманням, відведенням, приведенням і круговими рухами ніг,
План
Зміст
Введення
1 Рекомендації загального характеру
2 Планування самостійних занять
3 Форми й організація самостійних занять
4 Методика самостійних тренувальних занять
5 Засоби для організованих і самостійних занять
6 Самоконтроль студентів, що займаються, за станом свого організму
Висновок
Вывод
Після ознайомлення із запропонованою методичною розробкою студенти повинні: 1 Знати методику, принципи, методи й форми проведення самостійних занять.
2 Уміти, з урахуванням індивідуальних особливостей, правильно вибирати системи оздоровлення свого організму, способи й методи контролю за його станом, засобу для самостійних занять.
3 Навчитися використовувати літературні джерела й засоби масової інформації (телебачення, радіо, газети, журнали) при проведенні самостійних занять фізкультурою й спортом.
4 Усвідомити основні принципи планування й дозування фізичного навантаження при самостійних заняттях.
5 Усвідомити, що для збереження молодості, здоровя, підтримки високої спортивної форми й поліпшення рівня фізичної підготовленості необхідно створити власну систему фізичного процвітання свого організму, включаючи тіло, душу й вільну циркуляцію біоенергіії.
Список литературы
1. Аветисов Э.С., Ливадо Е.И., Курпан Ю.И. Физкультура при близорукости. - М.: Знание, 1985.
2. Айенгар Г. Йога для женщин. Пер. с англ. Предисл. Б.К. Айенгар. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1992.
30. Куценко Т.И., Новиков Ю.В. Книга о здоровом образе жизни. - М.: ФИС, 1987.
31. Лаптев А.П. Гигиена физкультурника. - М.: ФИС, 1989.
32. Леви В. Аутогенная тренировка для вас. - М.: ФИС, 1983.
33. Левин Б.М., Левин М.Б. Наркомания и наркоманы. - М.: 1991.
34. Ловейко И.Д. Лечебная физическая культура у детей при дефектах осанки, сколиозах и плоскостопии. - Л.: Медицина, 1982.
35. Макаренко Л.П. Юный пловец. - М.: ФИС, 1983.
36. Массовая физическая культура в вузе: учебные пособия / МЗ / И.Г. Бердников, А.В. Маглеваный, В.Н. Максимова и др.; Под ред. Маслякова В.А., В.С. Матяжова - М.: Высшая школа, 1991 - 240 с.
37. Микулин А.А. Активное долголетие. - М.: ФИС, 1977.
38. Мозинский В.С. Учитесь быть здоровыми. - К.: Здоровье, 1993.
40. Моль Х. Семь программ здоровья / Пер. с нем. - 2-е изд. М.: ФИС, 1989.
41. Настольная книга учителя физической культуры / Под ред. Проф. Л.Б. Кофмана: Авт.-сост. Г.И. Погадаев; Предисл. В.В. Кузина. Н.Д. Никандрова. - М.: ФИС, 1989 - 496 с.
42. Овсянников В.Д. Дыхательная гимнастика. - М.: Знание, 1986.
43. Орлин В.С. Система природного выздоровления («Детка» Проф. Иванова). - Здоровье, 1991.
44. Пархотник И.И. Как сохранить здоровье. - К.: Здоровье, 1981.
45. Плехов В.Н. Возьми в спутники силу. - М.: ФИС, 1988.
46. Пучко Л.Г. Биолокация для всех. Система самодиагностики и самоисцеления человека. (Научно-практическое руководство). - М.: Фирма «Шарк», 1996.
47. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических вузов: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1985-136 с.
48. Рославский А., Садовская-Врублевская М. Ревматизм - твой враг, спорт - твой друг. - М.: ФИС, 1979.
49. Савицкий П.Ф. Спутник работника физической культуры и спорта. - К.: Здоровье. 1990.
50. Сафронов Г.Б. Движение - залог здоровья. - М.: Знание, 1980.
51. Синяков А.Ф. Самоконтроль физкультурника. - М.: Знание, 1980.
52. Синяков А.Ф. Рецепты здоровья. - М.: ФИС, 1988.
53. Скачков И.Г. Ежедневные занятия физкультурой с учащающимися на воздухе. - М.: ФИС, 1991.
54. Соколов П.П., Герасимов Ю.Н. Помоги себе сам. - М.: ФИС, 1992 - 238 с.
55. Справочник по детской лечебной физкультуре. - Л.: Медицина, 1983.
