Суть саморозгортання, його етапи. Роль аутопойезису у структуруванні соціальних систем як цілісних одиниць. Аналіз синергетично-рефлексивної моделі управління, необхідної для вирішення проблем стохастичності, невизначеності і "балансування на межі хаосу".
При низкой оригинальности работы "Саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем в умовах нестабільності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем в умовах нестабільностіНа основі запропонованих методів зясовано понятійно-категоріальний апарат, необхідний для концептуалізації саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем; проаналізовано синергетично-рефлексивну модель управління, необхідну для вирішення проблем стохастичності, невизначеності та «балансування на межі хаосу». Це дозволяє зробити висновок, що в основі саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем знаходиться аутопойезис, самореференція і самоорганізація, які виходять на вирішення проблем невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на межі хаосу». Система як єдине ціле створює собою сукупність взаємодіючих обєктів, які володіють емерджентними властивостями: світ є система або сукупність систем, проте не будь-яка сукупність обєктів є системою. Саморозгортання глобалізованого світу як складних ієрархічних систем в умовах невизначеності, асиметрії інформації та «балансування на межі хаосу» зустрічається з ентропійністю, яка свідчить про міру відхилення системи від еталонного (очікуваного) стану, пониження діяльності інститутів державної влади, пониження темпів розвитку як економічного, так і соціального характеру, що балансують на межі «хаосу та ризиків» [1]. Саме синергетика як методологічна засада вирішення теоретичних і практичних проблем глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем дозволяє: 1) обєктивно проаналізувати функції самоорганізації у соціумі-природі-світі; 2) складні соціальні системи розглядати як іманентне протікання тектонічних процесів у складних системах, у яких мають кризи, катаклізми, біфуркації; 3) формувати спрятливий клімат соціальної системи та можливості її виживання; 4) радикально змінювати інформаційний обмін, обмеження асиметрії інформації та подолання стохастичності інформаційного суспільства [5].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
