Самородні мідь і золото в корах вивітрювання мафітів та в осадових породах південно-західної частини українського щита - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРобота виконана в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор Квасниця Віктор Миколайович (Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. Офіційні опоненти: Доктор геолого-мінералогічних наук, професор Павлишин Володимир Іванович (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри мінералогії, геохімії та петрографії) Захист відбудеться 15 вересня 2010 р. о 10 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.203.01 при Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім.Ця робота привертає увагу до ореолів самородної міді у корах вивітрювання порід фундаменту південно-західної частини УЩ, локалізує ділянки їх поширення, характеризує особливості морфології виділень, хімічного складу, походження самородної міді та прогнозно-пошукове значення її ореолів. Робота також виконувалася в рамках науково-методичного супроводження геологорозвідувальних робіт Правобережної ГЕ Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія», а саме за держбюджетними темами «Пошукові роботи на золото в межах Савранської металогенічної зони», НРУ-01-12/3, 1998-2011 роки; «Розвідка південної частини Капітанського родовища хромових руд та пошукові роботи на інших ділянках», НРУ-01-256/1, 1994-2012 роки; «Геологічне довивчення території аркуша М-35-XXXVI (Гайворон)», НРУ-04-75/6, 2004-2009 роки; «Геологічне довивчення території аркуша М-35-ХХХ (Гайсин)», НРУ-05-54/7, 2005-2009 роки; «Геологія, петрологія, геохімія, вік та рудоносність мафіт-ультрамафітових асоціацій західної частини УЩ, титул 935», 2003-2008 роки. Основна мета роботи - встановити поширення, закономірності розміщення та генезису проявів самородних міді і золота в корах вивітрювання кристалічного фундаменту та в осадовому чохлі південно-західної частини УЩ на основі результатів мінералогічних досліджень. Основні завдання роботи: · встановити поширення проявів міді і золота у «валовій» формі в породах фундаменту південно-західної частини УЩ та їхній звязок з проявами самородних міді і золота у корах вивітрювання порід та осадовому чохлі; · встановити закономірності розміщення та масштаби проявів самородних міді і золота у корах вивітрювання та осадових комплексах південно-західної частини УЩ;На окремих перспективних площах проведене глибинне геохімічне картування масштабів 1:200 000 і 1:50 000, наявна велика кількість хімічних, спектральних і шліхо-мінералогічних аналізів, в т.ч. даних про наявність і вміст золота та міді, проте вони тривалий час були несистематизованими. Однак узагальнюючих робіт з поширення самородних міді і золота в корах вивітрювання та осадових породах на території південно-західної частини УЩ досі не було. Слід зазначити, що в корах вивітрювання відомих на цій площі дунітів, гарцбургітів і перидотитів самородна мідь раніше не відмічалась. У межах Могильнянської ділянки (Голованівська шовна зона) у корі вивітрювання кристалосланців бузької серії вміст самородної міді досягає 105 г/т. Умовні позначення: 1-поля ізотопного складу докембрійських кальцифірів і мармурів: 1-тетерівської серії, 2-росинсько-тікицької серії, 3-бузької серії, 4-поле карбонатитів; 2-тренд процесу скарнування за даними Дейнес і Голд; 3-точки ізотопного складу вивчених карбонатів: а-свердловина 031, б-свердловина 043, Сквирська площа; 4-те ж саме, свердловина 811, Чемерпільська ділянка; 5-те ж саме, свердловина 1479, Жданівський інтрузив; 6-проби, що містять самородне золото; 7-проби, що містять самородну мідь; 8-смуги точок: a-реліктових карбонатів, b-карбонатів із жорствяних кір вивітрювання, c-карбонатів із глинистих кір вивітрювання.У глинисто-жорствяних корах вивітрювання корінних порід і осадових породах дослідженої території самородна мідь утворює дрібні виділення неправильної форми, у глинистих корах - ідіоморфні кристали, їх зростки та дендрити. Кожна площа має свій, характерний лише для неї набір морфотипів виділень самородної міді, що обумовлено як складом материнських порід, так і фізико-хімічними особливостями процесів, які формували кори вивітрювання. Мідь з кожної площі та ділянки має свій характерний набір елементів-домішок, повязаний із складом материнських порід та їхньою рудною спеціалізацією. В умовах кори вивітрювання мідь асоціює з купритом при зростанні окислювальних умов, з халькозином і ковеліном у відновних умовах. Утворенню самородної міді в корах вивітрювання сприяли відновні умови з максимально низькими значеннями Eh та інтенсивність гіпергенних перетворень первинних міденосних порід, в тому числі під впливом глибинних ювенільних вод і вод із приповерхневих водоносних горизонтів мезо-кайнозойських морських і континентальних відкладів.

Основний зміст роботи