Самооцінка в діяльності та навчанні дітей дошкільного віку - Курсовая работа

Саме в цей період починається процес соціалізації, установлюється звязок дитини з ведучими сферами буття: світом людей, природи, предметним світом. До 6-7 років у дитини відбувається важливе перетворення в плані самооцінки. У поясненні вчинків інших людей дошкільник найчастіше виходить зі своїх інтересів і цінностей, тобто власної позиції у відношенні навколишнього. Поступово дошкільник починає усвідомлювати не тільки свої моральні якості, але і переживання, емоційний стан. Окрім визначення самооцінки дітей у дошкільних закладах як одного з компонентів самосвідомості, у курсовій роботі приділяється увага поняттям саморегуляції та самоконтролю учнів в їх навчальній діяльності.Багато хто з авторів у контексті більш широких теорій підкреслюють центральний характер таких структурних компонентів особистості, як самооцінка, самоповага, уявлення про себе [12,3]. Прикладом такого підходу до проблем самосвідомості та самооцінки може бути робота Н. Брандена. Автор насамперед визнає той факт, що самооцінка, самоповага, уявлення людини про себе мають кардинальне значення у розумінні її природи та особливостей поведінки: „Природа її (людини) самооцінки чинить глибокий вплив на процеси мислення людини, емоції, бажання, цінності та цілі. Самооцінка, яка здатна задовольнити людину, яка визначається наявністю когнітивного самоствердження у процесі взаємодії індивіда з реальністю. Якщо на перших етапах людина описує себе в конкретних предметних термінах, то в подальшому вона будує свої когнітивні структури, в тому випадку і уявлення про себе, самооцінку, на основі тієї діяльності, в котрій бере участь; в структури включаються ті аспекти Я, які розглядаються людиною як суттєві по відношенню діяльності.Вітчизняні психологи, такі як, Ананьєв Б.Г., Божович Л.І., Рубінштейн С.Л., Чамата П.Р. та ін. розглядають самооцінку як складову самосвідомості особистості та як продукт її розвитку, породжуваний усією життєдіяльністю людини. Предметом вивчення та аналізу виявляється процес формування, становлення самооцінки, динаміка її властивостей в онтогенезі. При цьому самооцінка розглядається як один із компонентів, які складають самосвідомість. Яскравим прикладом такого підходу до аналізу самооцінки є дослідження Чеснокової І.І., присвячене вивченню змінам особливостей самооцінки, як одним з компонентів самосвідомості, зокрема в залежності самооцінки особливості від зовнішньої оцінки [28,29]. Низка досліджень самооцінки присвячена вивченню вікової динаміки самооцінки на більш тривалому відрізку життя такими вченими, як Бороздіна Л.В..По-перше, самооцінкою називають „компонентом самосвідомості, який включає поряд зі знаннями про себе оцінку людиною самої себе, своїх здібностей, моральних якостей та вчинків" [23,332]. За іншим джерелом, самооцінка - судження людини про міру наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. Аналіз сучасної літератури з педагогічної психології показує, що поряд з великою кількістю робот, які присвячені вивченню особистісних особливостей дошкільнят, лише небагато з них приділяють серйозну увагу особливостям такого істотного компонента особистості дитини, як відношення до себе та його проявлення у вигляді самооцінки. При вивченні психології дітей дошкільного віку часто стверджується звязок самооцінки з рисою - тривожність, коли висока загальна самооцінка і самоповага порівнюється з невисокою тривожністю, а невисока самооцінка - з підвищеною тривожністю [12, 18]. В останні десятиріччя все більше увага дослідників звертається до однієї з центральних проблем психології розвитку особистості - до проблеми пошуку механізмів та закономірностей становлення самосвідомості та самооцінки особистості.Запорожець неодноразово підкреслювали, що в старшому дошкільному віці дитина переходить від ситуативного поводження до діяльності, підлеглої соціальним нормам і вимогам, і дуже емоційно відноситься до останніх. Так, діти пяти років можуть на час втратити те, що позитивно характеризувало їхнє поводження на заняттях у другому півріччі в середній групі: з вересня по грудень іноді відзначаються відносно низька працездатність, легка відволекаємість, поверховість і шаблонність суджень. Причина часткової втрати навички полягає, очевидно, у тому, що педагоги не звязують для дитини побутову діяльність з іншою діяльністю, яка формується (у даному випадку з працею в природі). Інакше кажучи, вихователі керують поводженням дітей, не спираючись, на психічні новотвори, властиві старшим дошкільникам, зокрема ігнорують усвідомленість виконання дій, виділення в них елементів, що забезпечують найкращий результат, не спонукують дітей діяти і відповідати в нестандартних умовах. Тому педагогу потрібно спонукувати дітей до самоперевірки й особисто контролювати дії вихованців, тим більше що нерідко, розповівши, у якому порядку вона буде виконувати роботу, дитина робить не так, як говорила.

План самооцінка дошкільний психологічний

Вступ

Розділ 1. Дослідження проблеми самооцінки дітей дошкільного віку

1.1 Основні підходи до вивчення самооцінки в зарубіжній психології

1.2 Вітчизняні дослідження самооцінки

1.3 Самооцінка дітей дошкільного віку в навчальній діяльності

Розділ 2. Формування самосвідомості та самооцінки у дітей дошкільного віку

2.1 Психологічні особливості дітей дошкільного віку в контексті формування адекватної самооцінки

2.2 Рівні самооцінок у дошкільнят

2.3 Формування самосвідомості та самооцінки у дітей дошкільного віку

3. Практична частина

3.1 Дослідження самооцінки дітей дошкільного закладу

3.2 Методики формування адекватної самооцінки у дошкільнят

Висновки

Список використаної літератури