Самогубство та доведення до самогубства: заходи протидії - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИНауковий керівник кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник ЖЕНУНТІЙ Володимир Іванович, Академія правових наук України, Київський регіональний центр, головний науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України ТУРКЕВИЧ Інна Костянтинівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри кримінального права та кримінології; Захист відбудеться 23 січня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, Соломянська площа, 1.Самогубства вчиняються з різних причин (економічних, соціальних, психологічних тощо), а також внаслідок злочинів, зокрема, доведення до самогубства. Максимально, що робиться при виявленні факту самогубства, так це те, що на підставі незначної кількості документів, недостатньої інформації виноситься висновок про відсутність як події, так і складу злочину доведення до самогубства. Поза тим суспільство, природно, потребує достовірної інформації про масштаби, характер та причини суїцидального феномену, розроблення та здійснення ефективних заходів запобігання самогубствам та доведенню до самогубства, особливо з огляду на значну латентність явища. Філонов), який підтримуємо і ми, доводять, що самогубство тісно повязано з віктимологією в її широкому розумінні і латентністю злочинності; є багато спільного в причинах, які породжують злочинність і самогубство; самогубство потерпілого може бути наслідком багатьох злочинів, а також доведення до самогубства; показники злочинності та самогубств корелюють між собою. Тому в дисертації зроблено спробу розглянути не лише самогубство як явище, але й субєкт - самогубця, в тому числі потерпілого внаслідок доведення до самогубства, причини й умови, що детермінують вчинення самогубства, зокрема потерпілим, а також обгрунтувати та відпрацювати відповідну систему заходів протидії.У розділі першому “Соціально-правова та психологічна сутність самогубства” розглянуто питання соціальної та правової сутності самогубства, зокрема в Україні, обґрунтовано відмежування його від інших родів смерті, досліджено правову сутність доведення до самогубства, відокремлення цього виду злочину від суміжних складів, а також охарактеризовано різні класифікації самогубців. “Доведення до самогубства: кримінально-правовий аналіз і відмежування від суміжних складів злочинів” подається аналіз поняття доведення до самогубства. Розглянувши склад злочину доведення до самогубства, автор охарактеризував низку інших дій, які повязані із самогубством (підмова, пособництво), але не є злочинними, а також відмежував доведення до самогубства від суміжних складів (убивства, тілесного ушкодження та ін.). У розділі другому “Самогубство як обєкт кримінологічного дослідження” подається кримінологічна характеристика явища самогубства в Україні, а також самогубця, потерпілого від доведення до самогубства та винного у вчиненні цього злочину. “Кримінологічна характеристика осіб, винних у доведенні до самогубства” проаналізовано й узагальнено наявні дані про осіб, винних у доведенні до самогубства, які вчинили злочини упродовж 1992-1999 рр. Завдяки цьому було можливим створити “узагальнений портрет” винного у доведенні до самогубства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ