Дослідження феномену самоідентичності та його ролі в бутті людини, як приватному, так і соціокультурному. Головна особливість залежності ситуації людини та її стану від ідентичності. Характеристика гносеологічних можливостей людини та природи знання.
САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ЗМІСТОВНОСТІ АВТЕНТИЧНОГО БУТТЯПрийнято вважати, що самоідентичність є похідною від ідентичності: самоідентичність - усвідомлена (і прийнята) індивідом власна ідентичність. Вкрай важливим розуміння суті феномену ідентичності є також для галузей соціальної активності, у межах яких має місце маніпулювання, управління в той чи інший спосіб людиною, а також «виробництво» людини в цілому. У свою чергу, у філософсько-науковому явно виділено три домінантні ракурси бачення суті феноменів ідентичності та самоідентичності, що умовно змінювали один одного: - ідентичність як субстанціональна основа існування і прояву сущого, котрим є людина, або як онтологічний атрибут людини; Ідентичність субєкта, особи чи етносу, зберігається не дивлячись на смерть або виродження конкретного субєкта, а якщо поряд із людиною існують та взаємодіють із нею інші свідомі істоти, то і після припинення існування людства в цілому. Останнє додатково підтверджує, що ідентичність та самоідентичність - це два феномени в бутті людини, які функціонально доповнюють один одного, не будучи зводжуваними один до одного; що люди, якими ми себе знаємо, не можливі без того, аби їм були притаманні й ідентичність, і самоідентичність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
