Самість у просторі лімінальності: до обгрунтування трансформативних стратегій вищої освіти - Статья

Самість у просторі лімінальності: до обгрунтування трансформативних стратегій вищої освітиАналіз процесів трансформації індивіда на мікрорівні (особистість, ідентичність, самість) має бути доповнений проясненням їх чинників, що формуються на макрорівні соціальності, в даному випадку на рівні суспільних трансформацій культури, спричинених, насамперед, процесами глобалізації суспільств як загального планетарного процесу переходу до нового способу цивілізаційного розвитку. Сучасна культура, а скоріше культури, в процесах диференціації, перемішування і гібридизації мають величезні наслідки для розвитку ідентичності і самості будь-якої людини. Відносини між культурою і особистістю були предметом спеціальних досліджень до середини ХХ століття, про що свідчить підйом так званого «руху культури і особистості» в США («culture and personality movement»). Його головним прагненням було показати, що розвиток як культури, так і особистості є результатом взаємного впливу: особистість розглядалася як результат інтерналізації культури, в той час як культура розглядалася як проекція особистості. Цей короткий екскурс в антропологічні інтерпретації відносин між культурою і особистістю або, з недавніх пір, між культурою і ідентичністю дає можливість виснувати про те, що як на соціальному, так і на індивідуальному рівні аналізу ці концепти виходять з одних і тих же припущень тотожності і стабільності.В концепті трансверсальної самості на перший план виходить не її здатність до компромісу чи балансу як певного стану (це завдання для діалогічної самості), а перманентний креативний процес «поєднання непоєднаного» (В.Вельш), вільний номадичний рух і трансгресія. Ці процеси супроводжуються переживанням невизначеності, яка стає характерною рисою глобальних і індивідуальних трансформацій, і, таким чином, повязана з трансверсальною самістю як з процесом, а не стійкою «єдністю». Феномен трансверсальної самості, який оприявнюється у просторі лімінальності сучасної культури на різних рівнях, постає як продукт самотворення і самоорганізації індивіда, залученого в стрімкі процеси глобальних трансформацій, а відповідно як предмет трансдисциплінарних освітніх досліджень і як можливий проект трансформативної освіти для дорослих, що базується на новітніх наукових дослідженнях і передових педагогічних технологіях. Як було показано у даній статті, філософія, соціальна теорія, культурна і когнітивна антропологія, психологія і теорія складних динамічних систем пропонують ідеї, які доповнюють одна одну і, таким чином, можуть бути корисними для прояснення природи трансформації такої онто-антропологічної складової освітнього процесу як самість індивіда. Освітня антропологія потребує концепту трансверсальної самості, його аналітичної цінності в дослідженні множинних ідентифікацій самості в інтер-і транскультурних умовах, в когнітивних процесах в трансдисциплінарному просторі, в досягненні трансферабельної єдності знань, цінностей і навичок дії в складних контекстах світу, що безперервно змінюється.