"Салічна правда" у франків: джерела, структура, характеристика - Дипломная работа

Що являє собою джерело права Франкської держави «Салічна Правда»? Аналіз самого документу та праць різних авторів дасть нам змогу відповісти на поставлені запитання, зробити певні висновки, знайти основне завдання «Салічної правди», як джерела права, і чому саме неї. · Розглянути злочини і покарання за Салічною правдою; У «Салічній правді» докладно розглядаються різні ситуації і перераховуються покарання за порушення закону, починаючи від крадіжки курки і закінчуючи викупом за вбивство людини. Полянський у своїй роботі «Економічна історія зарубіжних країн» дає характеристику соціально-економічного та суспільного ладу германців епохи Цезаря і Тацита і франків часів «Салічної правди». А.І.Неусихін в книзі «Проблеми європейського феодалізму» докладно характеризує поняття «свобода» і «власність» у варварському суспільстві по «Салічній правді», дає детальні характеристики категоріям вільного і залежного населення франкського суспільства.Перший - виникнення феодалізму і, відповідно, феодальної держави і права, безпосередньо при розкладанні первіснообщинного ладу, минаючи рабовласницький лад і рабовласницьку державу і право. Але формування феодальних відносин у франків і гало-римлян було далеко не однаковим, в першу чергу тому, що воно починалося з різних вихідних рубежів: франки вступали в епоху феодалізму в процесі первіснообщинного ладу, гало-римляни в ході розпаду рабовласницького суспільства. У V - VI ст. у франків збереглися ще общинні, родові звязки, відносини експлуатації серед самих франків були розвинені, нечисленою була і франкська служива знать , що сформувалася в правлячу верхівку в ході військових походів Хлодвіга. Раб на відміну від вільного общинника - франка вважався річчю. Подальше поглиблення соціально - класових відмінностей у франків і було безпосередньо повязано з перетворенням алода в первісну форму приватної феодальної земельної власності.Другий - визначився розвитком органів вотчинного управління, третій - було повязано з поступовим перетворенням державної влади франкських монархів у "приватну" владу государів-сеньйорів з формуванням сеньйоральної монархії, що виявилося повною мірою на завершальному етапі розвитку франкського суспільства (VIII-IX ст.). Вже в V ст. у франків на місце старої родової громади остаточно приходить громада територіальна (марка), а разом з нею і територіальний поділ на округи (паги), сотні. Загальних народних зборів в цей час у франків вже не було, воно було замінено оглядом війська - спочатку в березні ("березневіполя"), потім (при Каролінгах) у травні ("травневі поля"). Громада відповідала за вбивство, вчинене на її території, виставляла присяжних, свідчать про добре імя свого члена; самі родичі доставляли до суду свого родича, разом з ним сплачували вергельд . Разом з тим, захищаючи певною мірою самостійність громади з боку королівських посадових осіб, Салічна правда забороняла, наприклад, щоб на одних общинних зборах було більше трьох сацебаронів .Звичайно варвари не записували свої закони : старійшини, судді, та й усі одномплеменники знали їх на память і передавали з покоління в покоління. Багато варварів, познайомившись із римлянами, почали говорити латинською мовою; оскільки своєї писемності в них не було, вони записували свої закони також латинською мовою. По-третє, правди були записом права вузьконаціонального застосування: вони не виключали застосування місцевим населенням, що проживало на території варварських королівств, своїх законів. По-четверте, правди були привілейованим правом. Норми мали, в переважній більшості, казуальний характер і тільки в більш пізніх правдах вже зявилися розпорядження загального змісту, присвячені охороні привілеїв церкви або корони.Незважаючи на те, що «Салічна правда» використовувалась у тогочасних судах, вона не була збіркою систематизовано викладених правових норм, які стосуються всіх аспектів життя суспільства. Відповідно до «Салічної правди» - вільний франк за вбивство сплачував особливий штраф родичам загиблого - вергельд. «Салічна Правда» виділяє характерні риси злочинів і покарань: Як правило, кровна помста і вигнання з общини у вигляді основного засобу примусу при первіснообщинному ладі замінюється системою штрафів. Якщо мати на увазі те, що вартість бика становила - 2 соліди, а корови - 3 соліди, то ці штрафи були надто обтяжливі. Найбільш тяжким зі злочинів вважався розбійний напад банди на будинок, в результаті якого спричинено вбивство, - він карався найбільшим, який був відомий Салічній правді, штрафом у 1800 золотих солідів (один золотий солід - ціна невеликого стада корів).Безпосередньо суддями були не члени зборів, а особливі традиційні знавці права - рахінбурги; їх правове судження ухвалювалось (або не ухвалювалось) народом. Позивач мав право вимагати від судів висловити рішення (тобто розглянути справу); за відмову від цього рахінбургів, за Салічною правдою, приписувалося штрафувати. Якщо хто-небудь, викликавши іншого на суд, сам не зявиться і якщо його не затримає якась зако

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ДЕРЖАВА ФРАНКІВ. ПЕРЕДІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ «САЛІЧНОЇ ПРАВДИ»

1.1 Характеристика доби. Виникнення держави франків

1.2 Формування феодального суспільства і держави франків

1.3 Державний устрій франкської держави

2. «САЛІЧНА ПРАВДА» СЕРЕД ІНШИХ ТОГОЧАСНИХ ВАРВАРСЬКИХ СУДЕБНИКІВ

2.1 Джерела права франків. Варварські правди

2.2 Основні риси феодального права

2.3 Історія створення «Салічної правди»

3. «САЛІЧНА ПРАВДА» - ПАМЯТКА РАННЬОФЕОДАЛЬНОГО ПРАВА ФРАНКІВ. ЇЇ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ, ОПИС, СТРУКТУРА

3.1 Злочини та покарання за «Салічною правдою»

3.2 Зобовязання та шлюбно-сімейні відносини за «Салічною правдою»

3.3 Родові відносини франків

3.4 Аналіз господарських і суспільних відносин древніх франків за часів «Салічної правди»

3.5 Сусідська община франків за даними «Салічної правди»

3.6 Суд. Судовий процес

4. ЗНАЧЕННЯ «САЛІЧНОЇ ПРАВДИ»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ