Сакральна творчість львівських композиторів кінця XX – поч. XXI ст. у контексті провідних тенденцій розвитку сучасної української релігійної музики - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Роботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Мельник Лідія Олександрівна Львівська національна музична академія ім. Захист відбудеться ‹‹24›› вересня 2009 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 у Львівській національній музичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.Після відновлення незалежності України у 1991 р. у всіх сферах мистецтва загалом і музики зокрема спостерігається зростання зацікавлення темами, на які за часів комуністично-тоталітарної окупації було накладено своєрідне „табу”. Більшість сучасних українських композиторів звертались чи звертаються у своїй музиці до релігійних тем. Якщо на початку девяностих років XX ст. цей процес мав досить спонтанний характер і був повязаний із великою кількістю пошуків свого творчого „я” у сфері нетолерованої перед цим релігійної музики та спорадичних спроб компонувати у сакральних жанрах, то сьогодні можемо констатувати певну кристалізацію тенденцій у згаданій сфері, а також окреслення місця та ролі цих процесів у контексті розвитку сакральної музики у посттоталітарних країнах зокрема та Європі загалом. Так, слід звернути увагу на відсутність в українському музикознавстві обємних монографічних досліджень присвячених питанням розвитку релігійної та сакральної музики. При цьому в існуючих спорадичних дослідженнях у цій сфері майже не розглядаються: - роль та місце української сакральної музики в контексті європейської релігійної музики;У вступі обґрунтовано актуальність теми, обєкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, її практичне значення, подано огляд наукових джерел, представлено відомості щодо апробації результатів дисертації та публікацій автора.Більш ніж тисячолітній шлях розвитку сакральної музики в Європі та Малій Азії, а пізніше кількасотлітній процес адаптації різних форм християнського культу на українському ґрунті висвітлено у чотирьох підпунктах цього підрозділу, що хронологічно охоплюють основні етапи розгортання та видозміни вищезгаданих процесів. Спів - одна з головних та невідємних його складових наведено кілька найпоширеніших у науковому середовищі версій, щодо часу виникнення сакральної музики в рамках християнського культу, а також формування й розвитку сакральної музики протягом перших століть християнства. Формування григоріанського співу, як визначального типу церковного співу для західної традиції висвітлюється процес повстання григоріанського співу внаслідок адаптації та видозміни римського еклезіастичного співу франкськими церковними канторами впродовж каролінзького періоду, а також поступового витіснення ним інших локальних традицій і набуття статусу питомого співу латинської Церкви. Літургійна традиція та її музична складова від XVI до початку XX ст. коротко наведено шляхи розвитку релігійної музики в Україні від партесного співу та кантової традиції, через творчість композиторів класицистів а потім представників перемиської школи аж до зародження нового типу релігійної музики у творчості М. Лисенка. Подальший розвиток української релігійноїї музики (від творчості композиторів-класицистів до початку XX ст.) розглядається феномен появи однієї з найбільш вершинних епох в історії української музики, „золотої доби” за характеристикою Б.Українська музика на тлі суспільно-культурних процесів в Україні від 1917 до кінця 1980-х рр. Українська еміґрація, як фактор збереження національної традиції у сфері релігійного мистецтва розглянуто стан розвитку музики в часи радянської окупації, кількох сплесків активних стилетворчих процесів у мистецькій сфері, що зазвичай співпадали з етапами т. зв. „відлиг”, а також проаналізовано творчість у сфері релігійної та сакральної музики українських композиторів-еміґрантів. Попри всі ці позитивні тенденції що виникали в українській музиці на тлі політичних „відлиг”, слід зазначити, що у творчому доробку жодного українського композитора котрий після закінчення II Світової війни не виїхав на еміґрацію, не виявлено творів, що належать до релігійної, чи тим більше, сакральної сфери і були написані перед кінцем 80-х рр. XX ст., стали важливим підґрунтям для творчості окремих українських композиторів на еміґрації, що зберігали та продовжували розвивати, незважаючи на відірваність від рідної землі, традиції української релігійної музики. Етап становлення нової української релігійної музики проведено детальний аналіз динаміки зацікавлення релігійною тематикою в українському мистецтві загалом та музиці зокрема від кінця 1980-х рр. і до сьогоднішнього дня.Творчість сучасних львівських композиторів у контексті основних тенденцій української релігійної музики окреслено місце сакрального доробку львівських композиторів кінця XX - поч.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ