Сакральна готика середньовічного Львова: історичний контекст - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукУпродовж XIV-XVI століть в українській архітектурі паралельно з розвитком місцевої архітектурної традиції відбувалася адаптація західних зразків, а саме - готики, найбагатший комплекс якої знаходився у Львові. Йдеться не про впливи західного мистецтва на сакральне будівництво порубіжних руських територій, а появу на місцевому ґрунті храмів, що функціонували в межах іншого (латинського) обряду, архітектура яких принесла зразки готичного стилю на наші землі. Що на сьогодні відомо про історію цих храмів і як упродовж століть формувалися погляди на неї? Обєкт дослідження - обставини та фактори, що ініціювали появу перших католицьких храмів у Львові, історія та архітектура готичних костелів Львова. Дослідження стосується насамперед середньовічного Львова, проте при вивчення історії місіонерської діяльності францисканців та домініканців чи торгівельних контактів береться до уваги весь регіон Центрально-Східної Європи, для якої землі Галицько-Волинського князівства становили східний рубіж.У першому розділі „Історіографія і джерельна база” проаналізовано літературу з досліджуваної теми та основні групи використаних джерел. Вивчення сакральної готики Львова ніколи не набувало систематичного характеру, проте історіографічні традиції, повязані з памятками, дуже давні й у деяких випадках сягають XV ст., або й раніше. У другому розділі „Латинська церква в Київській Русі та перші костели Львова” зясовуються фактори, які були визначальними для появи перших костелів на руських землях: династичні та політичні звязки руських князів та присутність колоній купців-католиків. У третьому розділі „Костел Марії Сніжної” проаналізовано історіографічної традиції та джерела до історії памятки, яка вважається найдавнішим парафіяльним костелом міста. При аналізі версій про заснування храму, наявних у літературі про Католицьку церкву на руських землях або історію та архітектуру Львова, стає очевидним, що впродовж століть і досі більшість з опублікованого про костел Марії Сніжної є продовженням “історіографічної традиції”, яка піддавалась трансформації відповідно до потреб часу.Колонії засновувались, як правило, при важливих торгових центрах й отримували правову незалежність на основі німецького (Магдебурзького) права. Поява тут готичної архітектури була свідченням глибоких змін в економічному та політичному житті. У ХІІІ ст., землі Галицько-Волинського князівства увійшли важливою складовою до економічного регіону Центрально-Східної Європи і “відкрилися” для іноземних колоністів (переважно німців), що їх місцеві володарі запрошували з метою розвитку торгівлі та ремесел. Наявні документи вказують, що у 1353 р., костел Марії Сніжної вже існував і виконував функції міського парафіяльного аж до часу посвяти нового храму Вознесіння Діви Марії, тобто щонайменше до 1405 р. Можна припустити, що костел Марії Сніжної спочатку був деревяним й щойно від XVII ct. Фундація костелу Вознесіння Діви Марії належить до наступного етапу розвитку Львова, коли забудовувався новий (“німецький”) центр міста, де парафіяльному храмові відводилося місце на розі Ринкової площі.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ