Садово-паркові насадження старовинної частини міста Львова і шляхи підвищення їх фітомеліоративної ефективності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України Ониськів Микола Ількович, Боярська лісова дослідна станція Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, заступник директора з наукової роботи доктор сільськогосподарських наук Шлапак Володимир Петрович, Дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, заступник директора з наукової роботи Захист відбудеться 23.04.2004 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м.Львів, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м.Серед найважливіших суспільно-політичних проблем глобального значення чільне місце займають природоохоронні, головним чином ті, що стосуються збереження життєвого середовища людства в умовах антропогенно-перетворених ландшафтів (Національна доповідь…, 1999). Вирішальну роль в цих дезурбаційних процесах відіграють зелені насадження, фітомеліоративна ефективність яких залежить не лише від еколого-біологічних особливостей їх рослинних компонентів, але й глибини антропогенних трансформацій ґрунтово-гідрологічних умов, зокрема, стану метаболітичної активності ґрунтової біоти, мікро-і мезоклімату, забруднення довкілля шкідливими речовинами тощо. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі екології та ландшафтної архітектури Українського державного лісотехнічного університету в 1996-2003 рр. згідно з планом науково-дослідних робіт із таких тем: "Підвищення фітомеліоративної ефективності рослинного покриву урбогенних і техногенних ландшафтів" (номер держреєстрації 0196U024100); "Антропогенно-природні сукцесії рослинного покриву техногенних ландшафтів та шляхи їх оптимізації" (номер держреєстрації 0100U001123); "Еколого-біологічні основи фітомеліорації девастованих ландшафтів Львівсько-Волинського вугільного басейну" (номер держреєстрації 0102U001915). Мета і завдання досліджень полягали у вивченні стану садово-паркових фітоценозів старовинної частини великого міста та розробці заходів, спрямованих на підвищення життєвості та меліоративної ефективності зелених насаджень. Дослідити вплив природних та історичних чинників на формування садово-паркових насаджень центральної частини міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Фітомеліорація міського середовища передбачає, відповідно до рівня урбанізації та особливостей впливу антропогенних чинників, створення та покращення стану зелених насаджень, підвищення їх санітарно-гігієнічних функцій, стійкості, фізіологічної активності, довговічності та декоративності, враховуючи не лише еколого-біологічні особливості рослин, але й метаболічну активність ґрунтів (Машинський, 1973; Кучерявий, 1981, 1991, 2001, 2003; Голубець, 1984; 1989; Горохов, Лунц, 1985). Еколого-біологічні особливості садово-паркових насаджень визначали за результатами спостережень і доповнювали літературними даними, а їх стан оцінювали за методикою IUFRO (Методика организации и пр., 1987) екологічного моніторингу за класами дефоліації та дехромації. Загалом складено 336 фітоценотичних описів, відібрано 82 ґрунтових зразки та виконано у них фізико-хімічні аналізи, у 50 зразках ґрунту проведено визначення вмісту рухомих форм важких металів і у 32 зразках дано оцінку дії полютантів на стійкість мікробних угруповань. Культурфітоценози садів і парків створювалися без урахування перспективи їх просторового (вертикального і горизонтального) розвитку, тоді, як видова структура ценозів досить різноманітна: виявлено 111 видів, що належать до родин Rosaceae, Salicaceae, Caprifoliaceae, Pinaceae, Aceraceae, Oleaceae. Меншу групу складають види євро-азійського типу ареалу (12 видів), тобто автохтонні деревні та чагарникові види.Львова порівняно з приміським агролісовим ландшафтом, відзначається зміненим радіаційним, тепловим і гідрологічним балансом у напрямку ксерофілізації з більшими екстремумами складових метеопоказників, що підвищує транспіраційну активність рослин і лімітує можливості їх виживання й адаптації. Львова виявлено 111 видів, що належать до родин Rosaceae, Salicaceae, Caprifoliaceae, Pinaceae, Aceraceae, Oleaceae. Меншу групу складають види євро-азійського типу ареалу (12 видів). Дерева першої та другої величин, що зростають у парках, скверах і бульварах міста, відзначаються високими віолентними здатностями (20 видів). До суто патієнтів можна віднести 14 видів, а до експлерентів - 2 види.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ