Садово-паркові ансамблі України ХVІІІ–ХІХ століть в історико-природничому контексті - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМЕНІ Г.М.ДОБРОВАРобота виконана у відділі історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім. Захист відбудеться 23 травня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.189.02 в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки імені Г.М.Доброва НАН України за адрессю: 01001, Київ, вул.Грушевського, 4, к.615 З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки імені Г. М. Підкреслюються місце і роль памяток садово-паркового мистецтва в історії науки та культури. садовий комплекс паркобудівництво мистецький The synthetic character of gardens and parks building which unites art, scientific and technological components is shown.Однією із таких “білих плям” в історії нашої науки є процес створення садово-паркових ансамблів на теренах України, який припадає на період XVIII - ХІХ століть. Садово-паркові ансамблі України XVIII-ХІХ ст. посідають помітне місце в її культурній спадщині як памятка історичної епохи, як виразник стильових особливостей вітчизняного мистецтва означеного періоду, і, нарешті, як наочний результат застосування комплексу тогочасних знань з різних напрямків природознавства і техніки. Окремим аспектам цього питання присвячено низку праць зарубіжних і вітчизняних авторів - архітекторів, культурологів, істориків: Ж.Деліля, М.Рандхави, Л.Фаррар, Д.С.Ліхачова, А.П.Вергунова, В.А.Горохова, Ю.С.Асєєва, І.О.Косаревського, І.Д.Родічкіна, О.І.Родічкіної, О.О.Михайлишин, О.Л.Липи, Л.І.Рубцова, Л.Л.Коханової, В.І.Білоуса тощо. Проте завдання розглянути цей феномен у світовому контексті з позицій історії науки поставлено вперше. Дисертація виконувалася згідно з науковими планами Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки імені Г.М.Доброва НАН України і повязана з плановою темою відділу історії науки і техніки “Фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства: історико-культурний і світоглядний контекст” (номер державної реєстрації 0104U006358).Найвідомішим автором садової теми став французький абат, поет і вчений, член Петербурзької академії наук Жак Деліль (1738 - 1813), чия поема про сади була перекладена багатьма мовами. В кінці ХІХ ст. вийшов історико-дидактичний нарис Арнольда Регеля - одна з найґрунтовніших російськомовних монографій того періоду, в якій узагальнено багаторічний досвід автора по створенню садів і парків, наведено історичний огляд розвитку садово-паркового мистецтва, викладено його основні теоретичні положення. На початку ХХ ст. вийшла з друку відома монографія В.Я.Курбатова - історія створення садів і парків у світовому контексті, на яку посилаються всі наступні дослідники. В останній чверті ХХ століття в усьому світі зростає інтерес до історії садово-паркового мистецтва. Чималий внесок у справу інтродукції рослин внесли цариця Хатшепсут, фараони Тутмос ІІІ та Рамзес ІІІ: зважаючи на досить одноманітну флору Єгипту, вони завозили до своїх садів екзоти з інших країн.Вперше на основі літературних, іконографічних та архівних даних створено цілісну картину історії заснування і розвитку садово-паркових ансамблів України XVIII - XIX століть в контексті світового паркобудівництва. Вперше доведено, що історію резиденційного паркобудівництва можна розглядати з історико-наукових позицій, оскільки створення і розвиток садово-паркових ансамблів відбувалися у безпосередньому взаємозвязку з поступом науки і техніки. Володарі садово-паркових комплексів - фараони, королі, царі, вельможі та інші представники правлячих верств - мали змогу залучати до їх будівництва найкращих митців, садівничих та будівничих, тому ця галузь завжди стояла на рівні останніх світових досягнень. Єгипетські фараони Тутмос ІІІ та Рамзес ІІІ, вавілонський цар Навуходоносор, монахи часів Середньовіччя, король Людовік XIV, імператор Петро І, польські магнати Чарторизькі, Потоцькі, Понятовські, українські поміщики Каразіни, Шидловські, Тарновські прикладали чимало зусиль для завезення та акліматизації екзотів з далеких країн, для виведення нових видів і сортів садових рослин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ