Розкриття правової сутності та особливостей патронату як форми сімейного виховання та утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні. Вивчення позитивного досвіду впровадження експериментальних моделей сімейного патронату.
СІМЕЙНИЙ ПАТРОНАТ ЯК ІННОВАЦІЯ У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИУ статті - на основі аналізу діяльності в Україні експериментальних проектів та нормативно-правових актів - охарактеризовано сутність та особливості такої форми виховання дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків, як сімейний патронат. У 2016-2017 рр. ухвалено низку нормативно-правових актів, покликаних вирішити проблеми правового регулювання патронату над дітьми, проте вони не розвязали усіх колізій у застосуванні норм щодо тимчасового влаштування дітей-сиріт та дітей, що залишились без батьківського піклування. With ratification of The Convention of Childs Rights Ukraine has committed to introduction new forms of care after the children deprived from parental care. The Ukrainian government had announced a reform targeted to ensuring sustainable system of care for children without parental care by shifting from an institutional-based model to a family one. The study was aimed at defining the legal nature and characteristics of patronage (in foreign practice - foster care) as a form of family care and retention of orphans and children deprived of parental care in Ukraine.З проголошенням незалежності країна успадкувала громіздку систему інтернатних закладів для дітей, яка забезпечувала утримання дітей, у той час як сучасні європейські підходи орієнтовані на родинне виховання та утримування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Поява нових - сталих та тимчасових - форм родинного виховання і утримування, зумовлена соціальними потребами гуманітарного виховання, необхідністю максимального врахування інтересів дитини, яка втратила сімейне оточення, забезпечення оптимальних умов її життєдіяльності, необхідністю трансформації неефективного інституційного утримання таких дітей. При цьому особливої уваги потребує раціональна побудова системи виховання та утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка б відповідала Конвенції про права дитини [3]. Однією з форм сімейного виховання і утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вважається сімейний патронат (у закордонній практиці - фостерний догляд). У межах такого тлумачення метою патронату вважають забезпечення права на сімейне виховання дитини, яка через складні життєві обставини не може проживати разом зі своїми біологічними батьками або іншими законними представниками, надання комплексу послуг у відповідальності до найкращих інтересів дитини в період подолання її сімєю таких обставин або пошуку найбільш оптимальної форми влаштування дітей та захист її прав [4].В Україні інститут сімейного патронату активно розвивався у період 20-х років XX ст. як така форма виховання, за якої діти, позбавлені батьківського піклування, передавались в родини на виховання. Відбувалось це на підставі договору, укладеного між опіки та піклування і громадянином (патронатним вихователем), який виявив бажання взяти дитину на виховання. У 1990-х роках в Україні розгорнулись фахові дискусії щодо доцільності розміщення дітей, які залишились без піклування батьків, в інтернатних закладах, та пріоритетності сімейних форм виховання, запровадження тимчасової (фостерної) опіки над дітьми. Водночас патронатними вихователями не могли стати особи: обмежені в дієздатності, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав, ті, які є іноземцями, особами без громадянства, особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини, не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу), зловживають спиртними напоями або наркотиками, були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями), але усиновлення було скасовано або визнано недійсним за їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, страждають на хвороби, перелік яких затверджено центральним органом виконавчої влади, за станом здоровя потребують постійного стороннього догляду; були засуджені за злочини, які непогашені або не зняті, в установленому законом, порядку [2]. В ході здійснення експерименту очікувалось, що патронатні вихователі не будуть поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною.В Україні відновлюється така форма сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків, як сімейний патронат. Патронат над дитиною (у закордонній практиці - фостерний догляд) має характер специфічних договірних відносин, регламентованих нормами сімейного права. Патронат як форма піклування над дітьми була чинною Україні в 1920-1960-х роках. У 2016 р. було нарешті ухвалено законодавство, що заклало правові підвалини для розвитку нової сімейної форми виховання, та прийнято урядове рішення, яке визначає конкретні процедури створення та організації діяльності сім! патронатного вихователя, влаштування, перебування, дитини в такій сімї тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
