Сімейне виховання як чинник розвитку пізнавального інтересу молодших школярів - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор Дусавицький Олександр Костянтинович, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться «27 » березня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Проблема активізації пізнавальної діяльності у дітей різного віку включає питання вивчення такого психічного феномена, як пізнавальний інтерес, тому що він має потужні спонукальні й регулятивні можливості та значною мірою сприяє процесу ефективного становлення дитини як субєкта пізнавальної й навчальної діяльності. Молодший школяр будує свої стосунки з однолітками на основі спільної навчальної діяльності, де педагог реалізує свої виховні функції у контексті її керівництва. Така педагогічна активність залежить від того, якими засобами забезпечувалось у сімейному вихованні становлення пізнавального інтересу, який є чинником успішності включення у навчальну діяльність та саме у молодшому шкільному віці перетворюється з широкого недиференційованого інтересу на інтерес до наукових знань (Б. Г. Важливою умовою організації навчальної діяльності є підтримка пізнавального інтересу, як основного її мотиву у молодшому шкільному віці, що має реалізовуватися всіма субєктами педагогічного впливу (вчителями та батьками) з необхідною координацією зусиль, обєднаних загальною метою та стилем виховання. Пізнавальний інтерес є підструктурою спрямованості особистості, яка відноситься до основних психологічних новоутворень молодшого шкільного віку і розвивається під впливом такого педагогічного процесу як виховання.У першому розділі «Теоретичний аналіз досліджень психологічних особливостей розвитку пізнавального інтересу молодших школярів в залежності від стилю сімейного виховання» подається огляд результатів теоретичного аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми, проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять «сімейне виховання», «пізнавальний інтерес», «молодший шкільний вік». У дослідженнях з вікової та педагогічної психології пізнавальній інтерес визначається як компонент спрямованості особистості, який є спонукальним фактором у діяльності дитини та обумовлює успішність цієї діяльності і ефективність психічного розвитку. У молодшому шкільному віці пізнавальний інтерес належить до основних психічних новоутворень і змінюється з широкого недиференційованого інтересу до чого-небудь нового на інтерес до наукових знань, до оволодіння новими способами діяння. У другому розділі «Емпіричне дослідження стилю сімейного виховання та особливостей навчальної мотивації, повязаної з пізнавальною активністю та шкільною тривожністю молодших школярів» представлено загальну стратегію експериментального дослідження та обґрунтовано систему методичних прийомів і діагностичних методик. При кореляційному аналізі типів батьківського ставлення зі шкільною тривожністю ми виявили пряму кореляцію між симбіотичним типом батьківського ставлення і рівнем «загальної особистісної тривожності» молодшого школяра ( 0,22*), рівнем «загальної тривожності у школі» ( 0,23*), рівнем «переживання соціального стресу» ( 0,23*), рівнем «страху самовираження» ( 0,22*).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні залежності між сімейним вихованням і пізнавальним інтересом молодших школярів. Науковці, досліджуючи чинники розвитку пізнавального інтересу, недостатньо уваги приділяють сімейному вихованню, хоча і декларують його як один із чинників. Аналіз психологічних характеристик сімейного виховання та виявлення такої їх специфіки, яка обумовлює позитивну динаміку пізнавального інтересу, постає як одне з нагальних завдань вікової психології, вирішення якого має важливу практичну цінність. Дослідження чинників розвитку пізнавального інтересу молодших школярів досить широко висвітлені у роботах психологів, але виховання при цьому розглядається переважно у контексті педагогічного впливу з боку вчителя. До комплексу методів дослідження стилю виховання як чиннику розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, поряд із засобами діагностики батьківського ставлення як прояву стилю сімейного виховання, мають бути включені засоби визначення орієнтації батьків щодо рівня пізнавальної активності власних дітей та засоби дослідження змістовних характеристик пізнавального інтересу молодших школярів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ