Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Науково-дослідний інститут медичних проблем сімї Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чайка Володимир Кирилович, Донецький національний медичний університет ім. Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Потапов Валентин Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 04 травня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім.З приводу партнерства в пологах існує багато різних думок, однак немає даних про віддалені наслідки присутності чоловіка на пологах, впливу таких пологів на подальші сімейні та сексуальні стосунки, критерії відбору пацієнтів для їх проведення. Більшість існуючих досліджень присвячена проблемам різної акушерської та екстрагенітальної патології у вагітних і роділь, однак нами не знайдено повідомлень про особливості стану ситуативної й особистої тривожності, стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем організму жінок в залежності від типу субєктивного контролю життєво важливих ситуацій, а також механізмів і ефектів адаптивних реакцій при активній участі в них чоловіка і підтримці сімї. Горького і НДІ медичних проблем сімї в межах НДР МОЗ України «Розробити, науково обґрунтувати та впровадити лікувально-профілактичні заходи зі зниження ускладнень у перинатальному періоді у жінок щодо збереження репродуктивного здоровя сімї» (№ держ. реєстрації 0101U009004, МК 02.06.02) і НДР МОЗ України «Розробити, науково обґрунтувати та впровадити лікувально-профілактичні заходи щодо профілактики та корекції акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з ВІЛ-інфекцією» (2006-2008 роки) (№ держ. реєстрації 0105U008702, шифр теми МК 06.06.08). Вивчити особливості особистої та ситуативної тривожності, стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем організму у жінок, вагітність і пологи яких проходили з активною участю чоловіка та традиційно. Науково обґрунтована доцільність використання розробленої системи пренатальної підготовки сімейних пар до пологів, яка веде до зниження ситуативної тривожності у жінок, що сприяє їхній адекватній поведінці в пологах і зниженню акушерських і перинатальних ускладнень.Для оцінки частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які народжували при активній участі чоловіка та традиційно, становлення лактації й тривалості грудного вигодовування, стану здоровя та розвитку дітей, а також впливу сімейних пологів на міжособисті та сексуальні відношення в сімї, проведено анонімне анкетування подружжів, які народжували з 1998 по 2002 роки в ДРЦОМД, в якому прийняли участь 950 жінок і 897 чоловіків, котрі народжували сімейно, та 1036 жінок, пологи у яких були традиційними, і 784 їх чоловіків. У дослідження увійшли 386 жінок без тяжкої екстрагенітальної й акушерської патології, які під час вагітності спостерігалися, а після цього народжували в ДРЦОМД, серед яких 238 згодом народжували при підтримці чоловіка (основна група) і 148 жінок - традиційно, тобто під час переймів і пологів одержували тільки медичну допомогу (група порівняння). Таку підготовку отримали 152 вагітні зі своїми чоловіками (основна 1 група), з них: з екстернальним типом - 55 осіб; з нормальним - 66; з інтернальним - 35 жінок, а 82 жінки (основна 2 група) хоча і народжували сімейно, але від відвідання занять відмовилися, мотивуючи тим, що отримали достатньо інформації з літератури, інтернету й оповідань подружжів, які вже приймали участь у сімейних пологах. На четвертому етапі були проведені дослідження особистої і ситуативної тривожності жінок, стану їх стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем, внутрішньоутробного плода та новонародженого у жінок в залежності від типу субєктивного контролю під час пологів та в післяпологовому періоді. Слід відзначити, що на початку пологів кількість жінок з високим рівнем особистої тривожності, які проходили пренатальну підготовку (основна 1 група), була в 1,2 меншою, ніж серед пацієнток, які народжували сімейно, але не відвідували занять з підготовки до пологів (основна 2 група) і в 1,9 рази меншою, ніж серед жінок, які народжували традиційно (група порівняння).

Основний зміст РОБОТИ