Сімейні конфлікти як фактор емоційного вигорання у підлітків - Автореферат

Інститут психології імені Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник доктор психологічних наук, професор Ващенко Ірина Володимирівна, Академія управління МВС, кафедра роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології, професор Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Карамушка Людмила Миколаївна, Інститут психології ім. Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, завідувач; Захист відбудеться “25” березня 2009 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім.У конфліктній сімї закріплюється негативний досвід спілкування, накопичуються негативні емоції, зявляються психотравми, розвивається негативна самооцінка, втрата розуміння й співчуття. Чимало досліджень присвячено висвітленню психотравмуючих наслідків сімейних конфліктів та ролі психологічного консультування і психотерапії при розвязанні сімейних конфліктів (Л. Ф. У вивченні проблеми емоційного вигорання теж можна виокремити декілька підходів: 1) як стан фізичного, психічного й емоційного виснаження, зумовленого довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування, тобто «вигорання» як синдром «хронічної втоми» (К. Мета дослідження полягає у визначенні залежності між сімейними конфліктами і стадіальними особливостями перебігу емоційного вигорання у підлітків. Розробити інструментарій діагностики сімейних конфліктів та емоційного вигорання у підлітків.У першому розділі «Теоретико-психологічні основи дослідження проблеми сімейних конфліктів як фактору емоційного вигорання» викладено результати теоретичного аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми, проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять: сімейні конфлікти, емоційне вигорання, підліткова криза. Виявлено існування залежності між сімейними конфліктами і стадіальними особливостями перебігу емоційного вигорання у підлітків, визначено психологічні шляхи запобігання емоційного вигорання у підлітків. За станом сімї та кількістю дітей вибірка характеризується наступним чином: повних сімей (рідні батьки) - 71,60 %; неповних сімей - 10,80 %; сімей, в яких рідна матір і нерідний батько - 14,70 %; сімей, в яких рідний батько і нерідна матір - 2,90 %; сімей, в яких один син - 26,50 %; сімей, в яких одна донька - 19,60 %; сімей, в яких один син і одна донька - 18,80 %; сімей, в яких два сини - 11,60 %; сімей, в яких дві доньки - 17,70 %; сімей, в яких дві доньки та один син - 2,90 %; сімей, в яких три доньки - 2,90 %. Інтерпретація отриманих результатів показує: частота виникнення сімейних конфліктів залежить від типу сімї; конфлікти у сімях, як контрольної, так і експериментальної групи, переважно виникають один раз на тиждень; загальна тривалість сімейного конфлікту від 0,5 години до 2 днів; в неповних сімя і в сімях, де рідні батьки, сімейні конфлікти найчастіше тривають від 1 до 2 годин, в сімях, де рідна матір та нерідний батько - від 1 години до 2 днів. А саме: здебільшого у сімях, де рідні батьки (61,60 %), у сімях, де рідна матір, нерідний батько (46,70 %), у сімях, де неповна родина (63,60 %) і сімях, де рідний батько та нерідна матір (66,70 %) при вирішенні конфліктів найчастіше обирається компроміс.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні залежності між сімейними конфліктами і стадіальними особливостями перебігу емоційного вигорання у підлітків. Здійснений теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про те, що дослідження сімейних конфліктів проводиться за такими напрямками: вивчення сучасної сімї в цілому; аналіз частоти сімейних конфліктів; конфліктність як чинник сімейного конфлікту; вплив сімейної взаємодії на виникнення конфлікту; типологія сімейних конфліктів; психотравмуючі наслідки сімейних конфліктів; місце й роль психопрофілактики при розвязанні сімейних конфліктів. Аналіз сучасних теоретичних досліджень з проблем емоційного вигорання показав, що існують наступні підходи до трактування даного поняття: як стан фізичного, психічного й емоційного виснаження, викликаного довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування; як двовимірна модель, що складається, по-перше, з емоційного виснаження та, по-друге, - з деперсоналізації, тобто погіршення ставлення до інших, а іноді й до себе; як трьохкомпонентна система, котра складається з емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції власних особистісних досягнень. На підставі аналізу психологічної літератури та результатів дослідно-експериментальної роботи ми дійшли висновку про те, що емоційне вигорання підлітків це відбиток пережитого ними стану фізичного, емоційного або психічного виснаження, зумовленого тривалою включеністю в сімейні конфлікти середньої інтенсивності.

Основний зміст